Архітектура палацу Івана Мазепи у Батурині та західні аналогії
Кожного року у 20-х числах березня інтерес до постаті Івана Мазепи та його доби актуалізується. Цього року до умовного дня народження гетьмана з’явились цікаві матеріали на сайті Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, звіти про заходи на сайті Національного історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця”, інформація про заходи та лекції на ФБ-сторінці Національного заповідника “Чернігів стародавній” та багатьох інших ресурсах. На сайті “Ім’я Мазепи” розміщено новий буклет-звіт, підготовлений за результатами відновлених розкопок Батурина. Протягом літнього сезону 2024 року співробітниками Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» та волонтерами з Чернігова та Луцька було опрацьовано низку археологічних пам’яток, особливо тих, що зазнали пошкоджень у ході військових дій. У змісті буклету, підготовленого Зеноном Когутом, Володимиром Мезенцевим та Юрієм Ситим, читач знайде чимало цікавої інформації з особливостей архітектури гетьманської столиці.
Схожі публікації:
- До 375-річчя з дня народження Івана Мазепи — www.mazepa.name
- ХІІІ-ті Батуринські читання — www.mazepa.name
- Круглий стіл до 310-ї річниці Полтавської битви — www.mazepa.name
- “Іван Мазепа та просторово-часовий колорит його доби”: Круглий стіл, присвячений 385-й річниці з дня народження гетьмана — www.mazepa.name
- До 314-річниці до дня смерті Мазепи — www.mazepa.name
- “До булави треба голови”: політична біографія Мазепи — www.mazepa.name
- Ще раз до дискусії про місце Коломацької ради 1687 року. — www.mazepa.name