У 2021 році виповнилось 20 років від початку Батуринського українсько-канадського проєкту, метою якого стали археологічні дослідження Батурина як гетьманської столиці та його околиці Гончарівки як місця заміської резиденції гетьмана Івана Мазепи. Водночас цього ж року також виповнилось 10 років від початку публікації яскраво ілюстрованих звітів Батуринської експедиції. Ці символічні ювілеї спонукали адміністрацію сайту розмістити усі пдф-версії цих видань в одному місці (буклет за 2014 рік не видавався). Нині додаємо новий випуск ілюстрованого звіту за 2023 рік.

Приємного Вам читання!

Буклети

У рубриці “Бібліотека” з’явилася нова публікація д-ра Володимира Мезенцева (”Порівняльний аналіз арматури на
кахлях з гербом І. Мазепи з Батурина”), присвячена аналізові зображення військової арматури на кахлях з гербом Івана Мазепи, знайдених під час розкопок на садибі Пилипа Орлика протягом 2017-2020 років. Стаття стала результатом продовження багаторічних досліджень археолога, спрямованих на порівняння зображень декоративної арматури на реконструйованих кахлях з гербом Мазепи з аналогічними зображеннями на інших речових пам’ятках XVII-XVIII ст. Суттєвим доповненням до статті стали останні версії реконструкцій цілих полив’яних і теракотових кахлів техніками комп’ютерних фотоколажу й графіки та ілюстрації аналогічних композицій Мазепиної геральдичної емблеми з декоративною арматурою на скульптурних рельєфах та гравюрах Києва і Чернігова кінця XVI – початку XVIII ст. Порівняльний аналіз, здійснений дослідником, підтверджує достовірність комп’ютерних реконструкцій та інтерпретації герба Мазепи і дозволяє визначити мистецькі взірці для їх графічного дизайну та його автора, вірогідно, – видатного тогочасного українського гравера Івана Щирського.
Додатково радимо звернути увагу на публікації д-ра Мезенцева на англійській версії нашого сайту.
Стаття

Улітку 2019 року тривали археологічні розкопки столиці гетьманської України – Батурина. Основні результати, здійснених Батуринською археологічною експедицією досліджень, знайшли своє відображення в дев’ятому випуску буклетів, підготовленому відомими науковцями Зеноном Когутом, Володимиром Мезенцевим та Юрієм Ситим. Тема буклету – «Розкопки у Батурині 2019 року. Кахлі гетьманської столиці XVII – початку XVIII століть» (Торонто, 2020). Видання представляє до уваги читачів дослідження архітектури та декору Мазепинського маєтку у Батурині, культуру та побут козацької еліти, економічні та мистецькі зв’язки гетьманської столиці з країнами Європи. Там надруковано багато комп’ютерних реконструкцій фраґментованих пічних кахлів з орнаментами за стилем українського бароко з розкопок залишків резиденцій Мазепи та Орлика і найповніше відтворено полив’яні, теракотові й побілені кахлі з їх гербами, які прикрашали печі спаленого житла останнього, та вигляд фасадів двох його печей. Буклет багато ілюстрований фото розкопок і портретами відповідних історичних діячів, що характеризують гетьманську епоху загалом.
Буклет_2020

У бібліотеці сайту тривалий час було розміщено пдф-версію науково-популярного видання Ольги Ковалевської “Іван Мазепа у запитаннях і відповідях” (К.: Темпора, 2008). У цій книзі читач міг знайти короткі, але вичерпні відповіді на основні питання, що стосувалися постаті гетьмана України 1687–1709 рр. Івана Мазепи, дізнатися про цікаві історичні факти, пам’ятки історії та культури, пов’язані з ним, про твори художньої літератури, живопису й музики, у яких відтворено його образ.
Для кращого розуміння та сприйняття матеріалу в книзі додатково були подані хронологія дат життя й діяльності І. Мазепи, списки основної та додаткової літератури, які дозволяли більш докладно ознайомитися з цією видатною постаттю українській історії.
Видання було розраховано на школярів, студентів, викладачів, усіх, хто цікавиться історією України.
Нині пдф-версія книги тимчасово недоступна, тому пропонуємо ознайомитися з деякими оновленими версіями окремих статей на сайті “Likbez. Історичний фронт”.
Перейдіть за посиланням: Мазепа

У рубриці “Бібліотека” з дозволу автора розміщено чергову статтю д-ра Володимира Мезенцева, присвячену аналізу та реконструкції гербових фігур з кахлів, знайдених під час нещодавніх розкопок у Батурині. Праця є продовженням досліджень відомого археолога, результати яких регулярно репрезентувалися серед матеріалів сайту. З паперовим варіантом статті можна ознайомитися на сторінках знаного в Україні часопису “Сіверщина в історії України” (Вип.13, Київ-Глухів, 2020).
Стаття

У 2017 році на сторінках відомого спеціалізованого часопису “Соціум” (випуск 13-14) було опубліковано дві статті, які прямо чи опосередковано були присвячені Івану Мазепі. Одна з них була присвячена формуванню образу “гетмана-изменника” (Андрій Бовгиря. “Гетман-изменник”: конструювання образу Івана Мазепи у XVIII ст.), а інша – стосувалася взаємин посла Петра Толстого з Мазепою та Палієм (В’ячеслав Станіславський. Подорож російського посла Петра Толстого до Туреччини теренами Гетьманщини та Правобережжя в 1702 р.: дипломатичні прийоми, дорожні випадки, взаємини з Іваном Мазепою та Семеном Палієм). Розміщуємо посилання на ці публікації, які можуть зацікавити наших Читачів.
"Гетман-изменник"
Взаємини з Мазепою та Палієм

У 2009 році на сторінках “Українського історичного журналу” (№6, 2009, с.16-24) було опубліковано цікаву статтю Олени Дзюби, в якій на основі текстологічного та історичного аналізу було поставлено під сумнів автентичність листів Івана Мазепи до Мотрі Кочубей. Чим аргументувала історик свою точку зору? Читайте далі за посиланням:
Стаття