Бібліотека
Останнє в розділі «Історія»
Мазепа Осипа Куриласа →
У часописі “Історичний калейдоскоп” (Вінниця) (№2, 2018) була опублікована стаття Ольги Ковалевської “Хто створив портрет Івана Мазепи?”. Однак дизайнери та випускаючий редактор без відома авторки змінили назву, прибрали підписи під ілюстраціями і, що найгірше, розмістили на свій розсуд поверх портрета гетьмана пензля відомого художника, зображення великого гетьмана литовського Казимира Яна Сапєги (1637-1720). Прагнечи виправити помилки видавництва і бажаючи представити до уваги читачів оригінальний текст і ілюстрації, підготовлені авторкою, розміщуємо статю “Мазепа Осипа Куриласа” в авторській редакції.
Кахлі з гербом Пилипа Орлика →
У грудні 2018 р. сайт “Ім’я Мазепи” поповнився черговою цікавою працею, pdf-версія якої розміщена одразу в кількох рубриках. Йдеться про спільну публікацію відомих археологів д-ра Володимира Мезенцева та к.і.н. Юрія Ситого “Герб Пилипа Орлика й інші археологічні знахідки у Батурині 2017-2018 рр.” Стаття була оприлюднена у трьох номерах канадського тижневика “Міст” (№№ 47, 48, 49) за листопад-грудень 2018 року. Публікація присвячена результатам польових сезонів 2017-2018 років, а також унікальним знахідкам, серед яких фрагменти пічної кахлі з гербом Пилипа Орлика та його ініціалами. Стаття проілюстрована цікавими фотографіями, реконструкціями та промальовками знайдених речей.
До питання про розвідку часів Мазепи →
У підрозділах сатй “Діяльність Мазепи” та “Бібліотека” розміщено статтю М.Корнієнка “До участі сіверського люду в розвідувальній справі гетьмана І.Мазепи”, оприлюденої у часописі “Сіверщина в історії України” 2011 року. Матеріали статті присвячені організації розвідувальної справи за часів гетьманування Івана Мазепи та конкретним прикладам здодування необхідної інформації гетьманським посланцями. Зміст праці є додатковим свідченням того, як гетьман Мазепа обходив офіційні заборони, передбачені “Коломацькими статтями”, щодо зовнішних зносин, і завжди був поінформований про ситуацію у суміжних з Гетьманщиною країнах.
Стаття
Ще про герб Пилипа Орлика →
Основна увага археологів, які протягом 2017-2018 років працювали на розкопках Батурина, була приділена реконструкції первинного вигляду гербу Пилипа Орлика “Новина”. Результати досліджень були опубліковані в ілюстрованому звіті, а також розміщені на нашому сайті минулого місяця. Нинішня стаття д-ра Володимира Мезенцева, опублікована 9 жовтня 2018 року на шпальтах суспільно-політичного тижневика у Торонто “Гомін України”, доповнює та розширює інформацію, оприлюднену раніше.
Герб Пилипа Орлика на Батуринських кахлях →
Вийшов друком черговий звіт про розкопки 2017 року у Батурині. Упорядники буклету “Розкопки у Батурині 2017 року. Реконструкція герба Пилипа Орлика” (Торонто, 2018) Зенон Когут, Володимир Мезенцев та Юрій Ситий присвятили цей випуск аналізу цікавих археологічних знахідок та реконструкції на їх основі первинного вигляду гербу Пилипа Орлика. Буклет супроводжується багатим ілюстративним матеріалом.
Керамічні прикраси архітектурних споруд Мазепинської доби →
У Бібліотеці сайту розміщено цікаву статтю д-ра Володимира Мезенцева “Керамічні розетки споруд Центральної України XVII–XVIII ст.” Автор статті вперше дослідив, порівняв та узагальнив відомості про розміри, форми, типи і орнаментацію керамічних полив’яних розеток XVII–XVIII ст. з декору будівель Києва, Батурина, Переяслава та інших міст і монастирів Середньої Наддніпрянщини. Вчений визначив їхнє датування, центр та ареал поширення, виявив аналогії. У тексті статті також опубліковані світлини керамічних розеток, виявлених під час розкопок, а також комп’ютерні реконструкції цих керамічних прикрас з палацу І. Мазепи у Батурині.
Поняття «мазепинець», «измена», «изменник» в суспільному дискурсі XVIII ст. →
Пропонуємо до уваги Читачів цікаву статтю історика Андрія Бовгирі, написану на основі аналізу матеріалів інституцій політичного розшуку Московської держави, діяльність яких на теренах Гетьманщині у першій половині 18 століття була доволі активною. Автор спробував прослідкувати еволюцію й побутування в суспільній свідомості людей того часу означень «мазепинець» та «зрада», а також прослідкувати зміну їх змістового наповнення до повної втрати первісного значення.
Стаття розміщена зі згоди автора.
Читати статтю