2 лютого були записані та 17 квітня 2024 року випущені в ефір дві програми телеканалу “ДІМ”, присвячені Іванові Мазепі та періоду його гетьманування. У програмі взяли участь кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України та старший викладач Національного університету “Києво-Могилянська академія” Ярослав Затилюк, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України В’ячеслав Станіславський, а також доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Ольга Ковалевська.

Разом із ведучою Світланою Леонтієвою гості обговорили чимало питань політичної діяльності Мазепи, його заходи з підтримки освіти, культури та церкви, питання особистого життя та побуту гетьмана.

Запрошуємо Вас до перегляду:

Частина 1

Частина 2

У “Великій українській енциклопедії” з’явилась коротка біографія Івана Мазепи. Інформація може знадобитися тим, хто цікавиться життєписом та діяльністю гетьмана.

ЧИТАТИ

В ніч з 21 на 22 вересня 1709 року за стінами Бендерської фортеці відійшов у вічність гетьмана Іван Мазепа. На відзначення цієї дати співробітники Національного історико-культурного заповідника “Києво-Печерська Лавра” організували та провели другу лекцію з циклу заходів “Лаврського лекторію” на тему: “Смерть та поховання Мазепи: досліджене та незʼясоване (до 314-річниці до дня смерті).

Захід провела доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Ольга Ковалевська.

Крім лекції, яка була прочитана в приміщенні бібліотеки Успенського собору Києво-Печерської лаври, відвідувачам було запропоновано виставку одного експонату. Їм показали та розказали про унікальну надгробну плиту часів Мазепи, яка свого часу знаходилася над похованням хорунжого Чернігівського полку – Прокопія Якубовича.

Афіша

25 липня 1687 року у військовому таборі на річці Коломак новим гетьманом було обрано Івана Степановича Мазепу. Цього року виповнилося 336 років від тієї доленосної для України-Гетьманщини події. На відзначення цієї дати в Успенському соборі Києво-Печерської лаври священики ПЦУ відслужили спеціальну службу на спомин душі гетьмана, як ктитора храму та мецената православної церкви. Після богослужіння всім присутнім було представлено самий перший церковний вклад Мазепи – дзвін 1683 року. До цієї дати співробітниками Національного історико-культурного заповідника було приурочено відкриття “Лаврського лекторію”, присвяченого видатним діячам України, які тісно були пов’язані із лаврою в різні історичні часи.

27 липня 2023 року відбулася перша лекція з циклу під назвою “До булави треба голови”: політична біографія Мазепи”, яку провела доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Ольга Ковалевська.

На захід завітало понад 50 осіб, яких не злякала ані негода, ані повітряна тривога. Крім лекції, відвідувачам заповідника було запропоновано відвідати закриту на реставрацію Церкву Всіх Святих над Економічною брамою лаври, побудовану коштом Івана Мазепи наприкінці XVII століття.

Афіша

16-го квітня 2019 року у приміщенні бібліотеки Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка підбувся круглий стіл на тему “Полтавська битва: міфи і факти” (до 310-х роковин подій Великої Північної війни на Полтавщині). У його роботі взяли участь студенти історичного факультету, працівники Державного історико-культурного заповідника “Поле Полтавської битви” та науковці з Києва. У другій половині заходу відбулася презентація нових видань українських вчених. Протягом усього часу велася онлайн-трансляція, яку забезпечувало Громадське телебачення Полтави. З відеозаписом можно ознайомитися за посиланням: Круглий стіл

У переддень чергової річниці з дня народження Івана Мазепи у кількох рубриках нашого сайту розміщено монографію відомого історика Володимира Маслійчука “Іван Мазепа і Слобідська Україна” (Харків, 2014). Це дослідження привячено діяльності Івана Мазепи щодо слобідських полків. Автор детально розглядає особливості прикордоння та боротьбу за нього, події 1708-1709 років на пограниччі Гетьманщини та Слобожанщини. Окремий розділ присвячений аналізу політики пам’яті щодо Мазепии на теренах, які історично не перебували під гетьманським регіментом. Поява цього розділу була зумовлена подіями 2007-2009 років, коли відзначали річницю “українсько-шведського союзу”. Книга розрахована на широке коло читачів.
Монографія розміщена з дозволу автора.
Mazepa_book

У грудні 2018 р. сайт “Ім’я Мазепи” поповнився черговою цікавою працею, pdf-версія якої розміщена одразу в кількох рубриках. Йдеться про спільну публікацію відомих археологів д-ра Володимира Мезенцева та к.і.н. Юрія Ситого “Герб Пилипа Орлика й інші археологічні знахідки у Батурині 2017-2018 рр.” Стаття була оприлюднена у трьох номерах канадського тижневика “Міст” (№№ 47, 48, 49) за листопад-грудень 2018 року. Публікація присвячена результатам польових сезонів 2017-2018 років, а також унікальним знахідкам, серед яких фрагменти пічної кахлі з гербом Пилипа Орлика та його ініціалами. Стаття проілюстрована цікавими фотографіями, реконструкціями та промальовками знайдених речей.

Стаття