Біографія Мазепи
Останнє в розділі «Історія»
Іван Степанович Мазепа →
Постать Івана Мазепи одна з найзагадковіших в українській історії. Дискусія, полеміка щодо оцінки його дій, вчинків і досі триває у науковій, популярній літературі. Причиною тому — великий масштаб цієї особистості, яку важко збагнути, вмістити у певні рамки зрозумілості, осягнення. Гетьмана любили і ненавиділи, поважали і побоювались, цінували і остерігались, прославляли і оббріхували як в часи його кермування, так і пізніше, у наступні десятиліття та століття.
Іванові Мазепі не вдалося здійснити потаємну мрію свого життя — створення незалежної української держави. Але те, що він як патріот «для общаго добра матки моей Отчизны бідной Украины» наважився не закрити, а поставити це питання з відповідною гостротою для наступних поколінь, є найголовнішим його скарбом-заповітом нащадкам.
Біографія Івана Мазепи (розгорнуто) →
Матеріал підготовлено Ольгою Ковалевською
Мазепа Іван Степанович — гетьман України (1687—1709 рр.); видатний державно-політичний і культурний діяч кінця XVII — поч. XVIII ст.
Народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту, досвід європейського політичного та культурного життя. Знав кілька іноземних мов. Формування національно-політичних переконань І. Мазепи відбувалося під час служби при гетьманах П. Дорошенкові та І. Самойловичеві, які мали програми відродження самостійної й соборної української держави.
І. Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.
Біографія Івана Мазепи →
Матеріал підготовлено Ольгою Ковалевською
Основні дати життя та діяльності Івана Мазепи
20 березня 1639 | день народження І. Мазепи | |
1646—1656 | навчання у Києво-Могилянському колегіумі | |
1657—1659 | навчання за кордоном | |
1659/60—1663 | перебування на службі у польського короля Яна Казимира | |
1668 | одруження з Ганною Фридкевич | |
1669—1674 | служба у правобережного гетьмана П. Дорошенка | |
1674 | перехід на службу до лівобережного гетьмана І. Самойловича | |
1682 | був обраний на посаду генерального осавула | |
25 липня 1687 | обрання гетьманом на військовій раді на р. Коломак | |
1689 | поїздка до Москви | |
1690 | участь у першому поході на Кизикермен | |
1691—1692 | повстання Петрика | |
1693—1694 | участь у військових походах на південь | |
1695 | війська І. Мазепи здобули Кизикермен | |
1696 | участь в Азовських походах та взяття Азову | |
8 лютого 1700 | нагородження Орденом св. Апостола Андрія Первозванного | |
1701 | похід І. Мазепи до Ліфляндії, відновлення Переяславської єпископії та Трахтемирівського монастиря на Правобережжі, надання Києво-Могилянському колегіуму статусу академії | |
1702—1704 | повстання на Правобережжі | |
1703 | будівництво корпусу Києво-Могилянської академії | |
1705 | похід гетьмана на Польщу, взяття Замосття | |
1707 | нагородження Орденом Білого Орла | |
1 вересня 1707 | згідно з розпорядженням австрійського цісаря Йосифа І І. Мазепу наділено гідністю князя Св. Римської імперії | |
2 листопада 1708 | загибель Батурина | |
5 листопада 1708 | позбавлення відзнаки ордену Св. Андрія | |
27 червня 1709 | Полтавська катастрофа | |
22 вересня 1709 | смерть гетьмана у с. Варниці під Бендерами | |
жовтень 1709 | виготовлення так званого «Ордена Іуди» з метою затаврування гетьмана тавром «зрадника та запроданця» | |
18 березеня 1710 | перепоховання праху гетьмана у м. Галац (Румунія) |
Іван Мазепа →
Серія “Особистість і доба“. Книга С. Павленка присвячена одній із найдраматичніших і найзагадковіших постатей в історії України, відомому політичному, військовому діячу-державнику – гетьманові Івану Мазепі (1639-1709). На основі маловідомих архівних, мемуарних та епістолярних документів XVII-XVIII ст. автор по-новому трактує його вчинки, діяльність, спростовує численні історичні фальсифікації, вигадки, пов’язані з цією неординарною постаттю.
Розділи книги
- Вступ
- Отчий поріг
- Життєві уроки юності
- Служба у Петра Дорошенка та Івана Самойловича
- Коломацький переворот
- Легенда про хабар
- Перший рік правління
- Другий Кримський похід
- Переворот 1689
- Місія Соломона (1689-1690)
- Підготовка антимосковського виступу
- “Повстання” Петрика
- Нереалізований задум
- Походи на Азов та Очаків (1695-1698)
- Арешт Палія
- Фінансова та господарська політика
- Духовна стратегія
- Пізнє кохання
- Початок Північної війни (1700-1707)
- Таємні переговори 1703-1707 рр.
- Антигетьманський виступ старшини
- Вирішальний крок
- Перша кров
- Батуринські переговори
- Героїчна оборона
- Зрада Івана Носа
- Трагічна ніч
- Наслідки Батуринського погрому
- Катування України
- Шлях до Полтавської поразки
- Останні дні.