У підрозділах сатй “Діяльність Мазепи” та “Бібліотека” розміщено статтю М.Корнієнка “До участі сіверського люду в розвідувальній справі гетьмана І.Мазепи”, оприлюденої у часописі “Сіверщина в історії України” 2011 року. Матеріали статті присвячені організації розвідувальної справи за часів гетьманування Івана Мазепи та конкретним прикладам здодування необхідної інформації гетьманським посланцями. Зміст праці є додатковим свідченням того, як гетьман Мазепа обходив офіційні заборони, передбачені “Коломацькими статтями”, щодо зовнішних зносин, і завжди був поінформований про ситуацію у суміжних з Гетьманщиною країнах.
Стаття

Основна увага археологів, які протягом 2017-2018 років працювали на розкопках Батурина, була приділена реконструкції первинного вигляду гербу Пилипа Орлика “Новина”. Результати досліджень були опубліковані в ілюстрованому звіті, а також розміщені на нашому сайті минулого місяця. Нинішня стаття д-ра Володимира Мезенцева, опублікована 9 жовтня 2018 року на шпальтах суспільно-політичного тижневика у Торонто “Гомін України”, доповнює та розширює інформацію, оприлюднену раніше.

Читати

Вийшов друком черговий звіт про розкопки 2017 року у Батурині. Упорядники буклету “Розкопки у Батурині 2017 року. Реконструкція герба Пилипа Орлика” (Торонто, 2018) Зенон Когут, Володимир Мезенцев та Юрій Ситий присвятили цей випуск аналізу цікавих археологічних знахідок та реконструкції на їх основі первинного вигляду гербу Пилипа Орлика. Буклет супроводжується багатим ілюстративним матеріалом.

Читати

Пропонуємо до уваги Читачів цікаву статтю історика Андрія Бовгирі, написану на основі аналізу матеріалів інституцій політичного розшуку Московської держави, діяльність яких на теренах Гетьманщині у першій половині 18 століття була доволі активною. Автор спробував прослідкувати еволюцію й побутування в суспільній свідомості людей того часу означень «мазепинець» та «зрада», а також прослідкувати зміну їх змістового наповнення до повної втрати первісного значення.
Стаття розміщена зі згоди автора.
Читати статтю

Наприкінці 2016 року на сторінках часопису “Сіверянський літопис” з’явилася цікава і водночас дискусійна стаття щодо нововіднайденого джерела до життєпису Івана Мазепи. Її автор Сергій Шумило висунув нову версію щодо того, хто міг би бути дружиною Мазепи і як її імовірно звали. Оскільки в українській історичній науці це питання до сих пір залишається остаточно не з’ясованим, радимо звернути увагу на запропоновану дослідником версію.

Стаття надана автором.

Нове джерело до біографії Івана Мазепи

Проблема локалізації багатьох історичних подій, у тому числі й мазепинського часу, є надзвичайно актуальною. Це важливо не лише для “кабінетних” вчених, але й для предстваників громад, які значно активніше включені у реалізацію політики пам’яті і чекають від професійних істориків, якщо не чітких і однозначних відповідей, то хоча б обґрунтованих версій. Тому поява краєзнавчих досліджень, які пропонують нові підходи до вирішення такого роду проблем, заслуговують на увагу.
Представляємо до уваги Читачів обґрунтування однієї з версій щодо локазації місця обрання Івана Мазепи гетьманом України, предствлену до уваги істориків та краєзнавців Сергієм Одаренком, вчителем історії та географії Кочубеївської ЗОШ, і запрошуємо до дискусії.

Ймовірність прийняття Мазепою гетьманства в 1687 році на Чутівщині

На сторінках відомого в Україні видання “Сіверщина в історії України” (Глухів, 2017) вийшла друком стаття знаного дослідника доби гетьмана Івана Мазепи д-ра В.Мезенцева “Керамічні розетки з декору палацу І. Мазепи в Батурині: комп’ютерні реконструкції та київські аналогії”. У статті на основі знайдених фрагментів керамічних полив’яних розеток розглядаються їх орнаментація й розміри та прийом оздоблення цими деталями фасадів резиденції гетьмана І. Мазепи в Батурині. Публікуються комп’ютерні реконструкції шести типів цілих розеток та проводяться порівняння з київськими зразками. Аргументується версія про триповерховість і надзвичайне багатство, різноманітність та київське походження керамічного декору палацу.
Публікація результатів досліджень вченого зацікавить істориків, археологів, мистецтвознавців та усіх, хто цікавиться історією України XVIII-XVIII століть.

Стаття