Наприкінці 2016 року на сторінках часопису “Сіверянський літопис” з’явилася цікава і водночас дискусійна стаття щодо нововіднайденого джерела до життєпису Івана Мазепи. Її автор Сергій Шумило висунув нову версію щодо того, хто міг би бути дружиною Мазепи і як її імовірно звали. Оскільки в українській історичній науці це питання до сих пір залишається остаточно не з’ясованим, радимо звернути увагу на запропоновану дослідником версію.

Стаття надана автором.

Нове джерело до біографії Івана Мазепи

Проблема локалізації багатьох історичних подій, у тому числі й мазепинського часу, є надзвичайно актуальною. Це важливо не лише для “кабінетних” вчених, але й для предстваників громад, які значно активніше включені у реалізацію політики пам’яті і чекають від професійних істориків, якщо не чітких і однозначних відповідей, то хоча б обґрунтованих версій. Тому поява краєзнавчих досліджень, які пропонують нові підходи до вирішення такого роду проблем, заслуговують на увагу.
Представляємо до уваги Читачів обґрунтування однієї з версій щодо локазації місця обрання Івана Мазепи гетьманом України, предствлену до уваги істориків та краєзнавців Сергієм Одаренком, вчителем історії та географії Кочубеївської ЗОШ, і запрошуємо до дискусії.

Ймовірність прийняття Мазепою гетьманства в 1687 році на Чутівщині

На сторінках відомого в Україні видання “Сіверщина в історії України” (Глухів, 2017) вийшла друком стаття знаного дослідника доби гетьмана Івана Мазепи д-ра В.Мезенцева “Керамічні розетки з декору палацу І. Мазепи в Батурині: комп’ютерні реконструкції та київські аналогії”. У статті на основі знайдених фрагментів керамічних полив’яних розеток розглядаються їх орнаментація й розміри та прийом оздоблення цими деталями фасадів резиденції гетьмана І. Мазепи в Батурині. Публікуються комп’ютерні реконструкції шести типів цілих розеток та проводяться порівняння з київськими зразками. Аргументується версія про триповерховість і надзвичайне багатство, різноманітність та київське походження керамічного декору палацу.
Публікація результатів досліджень вченого зацікавить істориків, археологів, мистецтвознавців та усіх, хто цікавиться історією України XVIII-XVIII століть.

Стаття

Щойно вийшов друком новий ілюстрований буклет “Батуринської археологічної експедиції” під назвою “Археологічні досліди Батурина 2016 року. Керамічні оздоби палацу Івана Мазепи”, авторами якого є д-р Зенон Когут, д-р Володимир Мезенцев та д-р Юрій Ситий (Торонто, 2017). Як і у попередніх випусках цього видання, зміст буклету розповідає про склад і діяльність експедиції протягом минулого археологічного сезону, про друзів, щирих меценатів та наукових консультантів проекту, про нові знахідки та висновки науковців щодо інтерпретації віднайденого керамічного матеріалу. Публікація зацікавить істориків Мазепинської доби, археологів, усіх, хто цікавиться історією Гетьманщини XVII-XVIII століть.

Археологічні досліди Батурина

До бібліотеки сайту додано нову статтю відомого археолога Володимира Меценцева про підлоги Мазепинського палацу на Гончарівці поблизу Батурина. У статті вперше проводяться порівняння способів мощення і декору підлог резиденції гетьмана І. Мазепи у Батурині та споруд Польщі й Італії Нового часу. У тектсті праці використані переважно авторські натурні обстеження та фото підлог цих архітектурних пам’яток, виявлено аналогії конструкцій і ораментації та відмінності будівельних матеріалів підлог, італійські й польські впливи на оформлення інтер’єрів Мазепиного палацу та інших будівель ранньомодерної України.

Приємного Вам читання!

Західні аналогії конструкції підлог Мазепинського палацу в Батурині

ПИЛИП ОРЛИК

Головні дати життя, акції і бібліографії (з нагоди 182 річниці його смерті)

Подав Ілько Борщак

(Передрук з часопису «Стара Україна»

(Львів, 1924. – С. 108–109; орфографію автора збережено)

В минулому році я мав змогу згадати річницю смерті Орлика на сторінках «Діла», вказавши в перший раз точну дату і місце смерті великого емігранта. На жаль, українське громадянство в Галичині, Буковині та на еміграції жадним чином не реагувало на річницю смерті видатного політичного діяча, переконаного патріота, невтомного захисника української справи в Європі й одного з найосвіченіших людей, яких Україна взагалі мала. Тільки в Румунії, країні, де спочив Орлик, емігранти відслужили по ньому панихіду. А між тим Орлик мешкав довго в Галичині, дружина його, певно, навіть померла в Станиславові[1]; він перебував у Чернівцях, Відні, Берліні, Празі, Стокгольмі, Гамбурзі, Білграді, Букаресті, Яссах… Далі…

Портрет короля Карла XII. Невідомий західноєвропейський художник. Перша чверть XVIII ст.

Портрет Петра I. Невідомий художник. Росія, близько 1816 р.

Офіцерський драгунський палаш. Данія, початок XVIII ст.

Палаш у ножнах. Швеція, початок XVIII ст.