Нещодавно у 15 випуску збірнику статей “Сіверщина в історії України” за 2022 рік була опублікована стаття відомого дослідника мазепинської доби, археолога д-ра Володимира Мезенцева, присвячена питанням зображень та реконструкції княжого гербу Івана Мазепи. В публікації вперше узагальнено всі відомі дотепер графічні та рельєфні зображення князівського герба Мазепи XVIII–XXI ст., зокрема на гравюрі «Великого всезагального гербовника» (Нюрнберг, 1887), на кахлях з опорядження печей розкопаної резиденції генерального писаря Пилипа Орлика в Батурині та на срібній печатці 1707–1708 рр. з приватного зібрання Музею Шереметьєвих у Києві. Особлива увага автором приділена дослідженню ще малознаних ранньомодерних геральдичних символів княжої влади української та європейської традицій. Окремо у статті було розглянуто спроби істориків і митців XIX–XX ст. графічно відтворити поліхромний герб гетьмана як князя Священної Римської імперії та найбільш обґрунтовані й детальні його кольорові реконструкції, виготовлені технікою комп’ютерної графіки і опубліковані у 2019–2022 рр.

Стаття

З червня 2020 року Нацбанк України ввів до грошового обігу країни монету номіналом в 10 гривень. Монета виконана з цинкового сплаву з гальванічним покриттям нікелем. Поява цієї монети одразу викликала дискусію щодо “точності” зображення гетьмана Івана Мазепи на її аверсі (Див.: Монета 10 гривень). З приводу висловлених претензій і зауважень деякі журналісти звернулись до відповідних фахівців, зокрема, доктора історичних наук, провідної співробітниці Інституту історії України НАН України Ольги Ковалевської, яка подала роз’яснення з приводу “портрету Мазепи” на монеті (Див.: Здається, це не Мазепа…). Звертаємо увагу наших Читачів на цю проблему, й, оскільки, ніяке коротеньке інтерв’ю чи коментар, не може дати відповіді на всі запитання, радимо звернутися до серйозної наукової літератури, присвяченій цій темі (читайте праці Ольги Ковалевської, присвячені згаданій проблемі автентичної та уявної іконографії Івана Мазепи: Іван Мазепа: у запитаннях та відповідях. К.: Темпора, 2008; Гетьман. Осмислення. К.: Темпора, 2009; Іконографія Івана Мазепи в образотворчому мистецтві ХХ – початку ХХІ ст. К.: Темпора, 2013; Зображення крізь віки: іконографія козацької старшини XVII‒XVIII ст. В 2-х ч. К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. Ч.1. Монографія; Таємниці козацьких портретів. К.: ТОВ «Видавництво “Кліо”», 2019; «Мазепинські річниці» як віхи формування уявної іконографії Івана Мазепи ХХ ‒ початку ХХ ст. // Academia. Terra Historiae. Студії на пошану Валерія Смолія: У 2-х кн. К.: Ін-т історії України НАН України, ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2020. Кн. 2: Простори історика. С. 411‒430).)

Наприкінці 2018 року в інтернет-виданні КНУ імені Т.Г.Шевченка “Текст і образ: актуальні проблеми історії мистецтва” (2018, №2(6) було опубліковано статтю Ольги Ковалевської “Візуалізації “мазепинської легенди”: зміст, джерела, еволюція, традиційні та модернізаційні інтерпретації”. У своєму дослідженні авторка проаналізувала витоки так званої мазепинської легенди, форми її літературних та мистецьких інтепретацій, причини зміни первісного змісту та приклади використання відомого сюжету у непритаманних політичних та історичних умовах. Публікація оздоблена ілюстраціями. Текст розміщений на нашому сайті за згодою авторки.
Стаття Мазепинська_легенда

У часописі “Історичний калейдоскоп” (Вінниця) (№2, 2018) була опублікована стаття Ольги Ковалевської “Хто створив портрет Івана Мазепи?”. Однак дизайнери та випускаючий редактор без відома авторки змінили назву, прибрали підписи під ілюстраціями і, що найгірше, розмістили на свій розсуд поверх портрета гетьмана пензля відомого художника, зображення великого гетьмана литовського Казимира Яна Сапєги (1637-1720). Прагнечи виправити помилки видавництва і бажаючи представити до уваги читачів оригінальний текст і ілюстрації, підготовлені авторкою, розміщуємо статю “Мазепа Осипа Куриласа” в авторській редакції.

Мазепа_Куриласа

До мережі “Книгарень “Є” щойно надійшла книга Ольги Ковалевської “Іконографія Івана Мазепи в образотворчому мистецтві ХХ – початку ХХІ ст. ”, яка презентує дослідження іконографії Івана Мазепи, здійснене на основі аналізу понад тисячі різноманітних зображень, що дозволило виявити достовірні портрети, автентичні зображення, створені за життя гетьмана, портрети, які спеціально були написані на початку ХХ століття з метою формування позитивного образу цієї історичної постаті, як державного діяча, дипломата, мецената. У роботі також простежено яким чином сучасні українські мистці використовували іконографічні джерела та ідеї попередників для створення свого власного бачення образу цього історичного діяча. Праця побудована на матеріалах укладеного авторкою докладного ілюстрованого каталогу мистецьких творів ХХ – початку ХХІ ст.

Книга розрахована на науковців, мистців, усіх, хто цікавиться історією.