Історія формування, розвитку та діяльності музейної установи в Московському Кремлі нараховує майже три століття. Вперше статус музея Майстерня та Оружейна палата отримали внаслідок Указа імператора Олександра I «О правилах управления и сохранения в порядке и целости в Мастерской и Оружейной палате ценностей”» від 10 березня 1806 р. Розробкою концепції, формуванням штату та проведенням основних заходів з утворення музея керував дійсний таємний радник Петро Степанович Валуєв.

В результаті змін, що відбулися в історії країни на початку XX століття, на території Московського Кремля до 1920-х років сформувався унікальний музейний комплекс. До його складу, крім Оружейної палати, увійшли Успенський, Архангельський и Благовіщенський собори, церква Положення різи Богородиці, ансамбль дзвінниці Івана Великого й Патріарший палац XVII ст. Далі…

Державний історичний музей є найбільшим національним музейним закладом Росії. Його величезне зібрання представляє історію та культуру цієї країни з найдавніших часів до сучасності. Музей заснований у 1872 р. за ініціативою громадськості. Початок колекції становили матеріали історичного та севастопольського відділів Політехнічної виставки 1872 р. у Москві. У травні 1881 р. заклад отримав назву Імператорський Росийський Історичний музей та був переданий у підпорядкування Міністерства народної освіти. З листопада 1917 р. носив назву Державний Російський Історичний музей, а з лютого 1921 р. – Державний Історичний музей (ГИМ). Указом Президента Російської Федерації від 18 грудня 1991 р. музей віднесено до найбільш цінних об’єктів культурного спадку Росії. Положенням, затвердженим Урядом РФ 11 липня 1994 р., музей визнаний науково-дослідницьким та культурно-просвітницьким закладом, за ним закріплена роль головного науково-методичного центру для історичних та краєзнавчих музеїв России. В колекціях Державного історичного музею зберігаються численні матеріали з історії та культури України. Серед них матерали, пов’язані з життя та діяльністю українських гетьманів Б. Хмельницького, І. Виговського, П. Тетері, І. Мазепи тощо.

Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» є одним із головних туристичних об’єктів Чернігівщини та України. До його складу входять 29 унікальних пам’яток архітектури та історії, шість з яких домонгольського періоду і на думку фахівців вважаються одними з найдавніших у Східній Європі. Заповідник було засновано 20 лютого 1967 р. на правах філіалу Державного архітектурно-історичного заповідника «Софіївський музей». Серед споруд, які входять до складу Заповідника Спаський собор, Борисоглібський собор, Антонієви печери, комплекс Чернігівського колегіуму. Одним з найяскравіших храмів князівськой доби у Чернігові вважається Борисоглібський собор (1120 – 1123 рр.) – усипальниця князів роду Давидовичів. В ХVІІ ст. в Борисоглібському соборі були поховані видатні православні ієрархи: Лазар Баранович, св. Феодосій Углицький, Амвросій Дубневич та Феофіл Ігнатович. Далі…

Чернігівський історичний музей веде свою історію від 1902 р., коли на основі приватної колекції відомого мецената та колекціонера В. В. Тарновського, було відкрито Музей українських старожитностей. Одночасно в місті було відкрито музей Чернігівської губернської вченої архівної комісії, єпархіальне сховище старожитностей, музей поміщицького побуту і мистецтв та етнографічний музей. 1925 р. ці музейні установи були об’єднані під дахом Чернігівського державного музею, який з 1991 р. отримав назву Чернігівський історичний музей імені В. В. Тарновського.

Далі…

Монета присвячена представникові українського шляхетського роду, сподвижнику Івана Мазепи, який став гетьманом у вигнанні — Пилипу Орлику (1672–1742 рр.), автору першої української конституції «Пакти та конституції законів та вольностей Війська Запорозького…» (1710), яка є історичною пам’яткою політично-правової думки України початку XVIII ст., що регламентувала основні питання державного будівництва в Україні.

Монета продовжує серію Національного банку України «Герої козацької доби». Матеріал виготовлення: срібло.

На аверсі монети зображено загальну для цієї серії композицію, що втілює ідею соборності України: малий Державний Герб України підтримують гербові фігури архістратига Михаїла і коронованого лева — символи міст Києва і Львова, стилізовані написи: УКРАЇНА, 2002, 10, ГРИВЕНЬ, логотип Монетного двору, а також позначення металу, його проби — Ag 925 та вага в чистоті — 31,1.

На реверсі монети в намистовому колі в центрі зображено Пилипа Орлика, який стоїть в оточенні козаків-соратників, піднявши праву руку та тримаючи в лівій руці розгорнутий свиток «Пакти та конституції…». Між зовнішнім кантом монети і намистовим колом угорі розміщено стилізований напис «ПИЛИП ОРЛИК», унизу ліворуч — роки життя 1672−1742.

Автори: ескізів — Олександр Івахненко; моделей — Анджей Новаковськи, Володимир Демяненко.

Невідомий художник Портрет Івана Мазепи в латах з Андріївською стрічкою, кін. XVIII ст.

Курилас О. Портрет Івана Мазепи, 1909 р.

Дядинюк В. Портрет Івана Мазепи, 1926 (?) р.

Масютин В. Портрет Івана Мазепи, 1933 р.

Далі…

Іван Мазепа, 1997, тираж 1 млн, мал. Ю. Г. Логвина, дата випуску — 14 жовтня. Зображені портрет та герб гетьмана, його бандура, клейноди, мазепинській Микільський собор (1693—1935), козак-сердюк, мортира, відлита за наказом Мазепи.

Інформація надана Олександром Яременком,
Заслуженим філателістом України,
Українське товариство філателістів