Останнє в розділі «Історія»

З підрозділу «Музей»
З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Мазепіана в музейних зібраннях та приватних колекціях України

На 2024 рік припали одразу дві річниці, повʼязані з постаттю українського гетьмана Івана Мазепи: 385 років з дня його народження та 315 років з дня смерті. Першу дату у березні ми відзначили проведенням Круглого столу і нині чекаємо на друк матеріалів, серед яких буде чимало таких, котрі можна назвати новим словом у вітчизняному мазепознавстві. Другу, у вересні, планували відзначити відкриттям виставки, присвяченої не стільки самому гетьману, скільки памʼяті про його. Нарешті, це відбулось! 2 жовтня 2024 року на другому поверсі Успенського собору Києво-Печерської лаври (у приміщенні так званої бібліотеки) наша виставка була урочисто відкрита! Вона присвячена особливостям формування різних образів Мазепи від часів імперій до сьогодення. За допомогою експонатів ми розказуємо про Мазепу, яким його бачила Російська імперія, яким сприймали його в Європі та Америці, яким прагнули представити українці часів боротьби за українську державу у 1917−1920 рр. Кожен відвідувач зможе дізнатися, як образ реальної історичної постаті за совєтської влади перетворили на жахливе опудало, яким лякали суспільство. Усі, хто прийде на виставку зможе побачити на власні очі, яких титанічних зусиль вартувало українцям в еміграції, зберігати памʼять про гетьмана і заново формувати його образ – образ борця за самостійність. Саме завдяки цим зусиллям на зорі Незалежності образ Мазепи досить швидко почав повертатися в українську історичну науку, в художню літературу, музику, мистецтво. За понад 30 років в Україні сформувалася велика мазепіана, яка нині зберігається як у національних/державних музеях, так й у приватних колекціях. Окремі експонати, які ми представили до уваги відвідувачів, можуть бути їм знайомі. Натомість деякі з них, вони побачать вперше. Загалом, предмети, виставлені у приміщенні бібліотеки Успенського собору, ніколи раніше не демонструвалися разом! Відвідування виставки супроводжується кураторською екскурсією Ольги Ковалевської.
Нижче подаємо посилання на пост з офіційної сторінки КЗКПЛ про цей захід. Там ви знайдете і фотозвіт про подію.

З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

І знову про Янголів Батурина

Бібліотека сайту “Ім’я Мазепи” поповнилась черговою статтею д-ра Володимира Мезенцева “Західні риси зображень янголів на кахлях Мазепиної столиці”, опублікованої на сторінках відомого в Україні часопису “Сіверщина в історії України” (Вип.17, 2024, с.81-104). На сторінках цієї праці автор продовжив аналізувати зображення янголів-путті часів Івана Мазепи (1687-1709) з відомих кахлів, знайдених під час археологічних розкопок у Батурині. У змісті обґрунтовується припущення про запозичення київськими й батуринськими майстрами мотиву путті з характерними орнаментальними деталями італійського походження від ренесансних і барокових кахлів чи скульптури Речі Посполитої. Показані впливи мистецтва Відродження і бароко Заходу на художню кераміку столиці козацької держави у період її найвищого піднесення. Текст статті багато ілюстрований світлинами та комп’ютерно-графічними реконструкціями цілих кахлів Батурина, Польщі та горельєфів путті Італії Нового часу.

Запрошуємо до читання та дискусії.

Стаття

З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Старовинні канти Мазепинської доби

Кілька років тому на нашому сайті було розміщено цікаву статтю Володимира Кушпета про український кант XVII – XVIII ст. (http://www.mazepa.name/ukrayinskyj-kant-xvii-xviii-st/).

Кант – це багатоголосна (найчастіше триголосна) пісня напівпрофесійного походження із силабічним (або силаботонічним) текстом побутового світського або духовно-моралістичного змісту. Духовні канти часто позначалися також терміном «псальма».

Відомий очільник гурту “Хорея Козацька” Тарас Компаніченко протягом багатьох років записував, опрацьовував і представляв до уваги широкого загалу твори української музичної культури Мазепинського часу. Записи цих кантів, викладені на YouTube-каналі музичного колективу, супроводжуються короткою характеристикою кожного твору, а також описом, який стосується дати та місця сучасного виконання.

Для уваги наших Читачів ми вибрали найбільш цікаві канти часів Івана Мазепи, включаючи й ті, які, як вважають дослідники, були створені ним власноруч.

Приємного прослуховування!

Канти_XVII_XVIII_століть

З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Ліга Українців Канади надала підтримку сайту на 2024 рік

У червні цього року Ucrainica Research Institute та Крайова Управа Ліги Українців Канади в Торонто пожертвували свою чергову дотацію на підтримку нашого сайту «Ім’я Івана Мазепи». Ці установи також надавали подібні дотації  протягом 2017-2023 років. Ми вдячні за цю щорічну підтримку з боку Канади, яка допомагає нам підтримувати сайт та поповнювати його новими матеріалами, таким чином продовжуючи популяризувати життя та діяння гетьмана Івана Мазепи, поширювати відомості щодо особливостей української історії його часів.

Щиро дякуємо магістру Оресту Стеціву, президенту НДІ Ucrainica та виконавчому директору Ліги Українців Канади, і сподіваємося на подальшу співпрацю.

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Ще раз про янголів Батурина

У бібліотеці нашого сайту з’явилася нова публікація, підготовлена д-рами Зеноном Когутом, Володимиром Мезенцевим та Юрієм Ситим. Стаття є коротким популярним викладом основного змісту буклету, присвяченого результатам розкопок у колишній гетьманській столиці. Текст, оприлюднений на сторінках “Гомону України” 28 травня 2024 року, доповнений низкою додаткових ілюстрацій, які не були представлені у попередніх працях науковців.

Заохочуємо читачів до ознайомлення з текстом!

Гомін України

З підрозділу «Біографія Мазепи»
З підрозділу «Діяльність Мазепи»
З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name

Код ідентичності: Мазепа

2 лютого були записані та 17 квітня 2024 року випущені в ефір дві програми телеканалу “ДІМ”, присвячені Іванові Мазепі та періоду його гетьманування. У програмі взяли участь кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України та старший викладач Національного університету “Києво-Могилянська академія” Ярослав Затилюк, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України В’ячеслав Станіславський, а також доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Ольга Ковалевська.

Разом із ведучою Світланою Леонтієвою гості обговорили чимало питань політичної діяльності Мазепи, його заходи з підтримки освіти, культури та церкви, питання особистого життя та побуту гетьмана.

Запрошуємо Вас до перегляду:

Частина 1

Частина 2

З підрозділу «Монографії»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name

Янгели у декорі палацу Мазепи в Батурині

До “Бібліотеки археологічних звітів” Батуринського українсько-канадського проєкту додано новий буклет за 2023 рік. Випуск присвячений специфічному елементу декору гетьманського палацу – зображенням янголів на віднайдених під час розкопок кахлях. У підготовленому д-ром Володимиром Мезенцевим дослідженні представлено не лише авторське бачення згаданої декоративної деталі, але й наведено чимало цікавої інформації щодо його поширення в творах архітектури та мистецтва 16-18 ст., що походили з Києва і Переяслава, західноукраїнських земель у складі Речі Посполитої, з Італії.

Бажаємо приємного читання!

Читати