Останнє в розділі «Історія»
Архітектура палацу Івана Мазепи у Батурині та західні аналогії →
Кожного року у 20-х числах березня інтерес до постаті Івана Мазепи та його доби актуалізується. Цього року до умовного дня народження гетьмана з’явились цікаві матеріали на сайті Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, звіти про заходи на сайті Національного історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця”, інформація про заходи та лекції на ФБ-сторінці Національного заповідника “Чернігів стародавній” та багатьох інших ресурсах. На сайті “Ім’я Мазепи” розміщено новий буклет-звіт, підготовлений за результатами відновлених розкопок Батурина. Протягом літнього сезону 2024 року співробітниками Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» та волонтерами з Чернігова та Луцька було опрацьовано низку археологічних пам’яток, особливо тих, що зазнали пошкоджень у ході військових дій. У змісті буклету, підготовленого Зеноном Когутом, Володимиром Мезенцевим та Юрієм Ситим, читач знайде чимало цікавої інформації з особливостей архітектури гетьманської столиці.
Нові дослідження про Івана Мазепу →
Нове видання про Пилипа Орлика та його часи →
Нещодавно на сайті Інституту історії України НАН України було оприлюднено збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, організованої науковцями до 350-ї річниці від дня народження Пилипа Орлика. Захід було заплановано на 15 та 16 грудня 2022 року. Однак 16 грудня відбулась одна з найбільш масованих ракетних атак на Київ, наслідком якої стали масштабні руйнації та відключення світла. Відтак, наступними роками учасниками конференції були підготовлені статті, які увійшли до збірки “Пилип Орлик і справа мазепинців: інтелектуальні, політичні та військові контексти” (К.: Ін-т історії України НАНУ, 2024, 236 с.).
Відтепер матеріали конференції є доступними і для наших Читачів за посиланням: Збірник_2024
Іван Мазепа як ранньомодерний володар →
У 5 номері “Українського історичного журналу” за 2024 рік з’явилась нова стаття відомого українського історика Олексія Сокирка “Іван Мазепа як ранньомодерний володар”. Автор проаналізував постать й діяльності Івана Мазепи в контексті інституційних, соціальних та світоглядних змін, яких зазнавали держави ранньомодерної Європи. У статті послідовно розглянуто різні аспекти діяльності І. Мазепи крізь призму політичної ідеології гетьманату, його стосунків зі світською та церковною елітами, головних напрямів і характеру зовнішньої, внутрішньої політики. Істориком також продемонстровано зміни у трактуванні особи володаря політичними текстами й панегіриками епохи, зауважено надання ним переваги дипломатичним методам над військовими, розкрито особливості розбудови військових інститутів на тлі Мілітарної революції. Наприкінці свого дослідження О. Сокирко сформулював основні висновки, яких дійшов: 1) Мазепа відігравав типову роль володаря для потестарного ландшафту ранньомодерної Європи, суголосну тенденціям XVII ст., котрі зберігали у статусі й функціях володарів чимало домодерних рис. 2) Влада гетьмана спиралася на політичну еліту та інститути, витворені в результаті синтезу річпосполитських і козацьких політичних традицій. Поєднання цих тенденцій сформувало «учасницьку» модель управління й розподілу владних прерогатив. Вони базувалися на балансі між вертикальними владними ієрархіями та горизонтальними зв’язками. Така модель політичного устрою не зазнала модернізації навіть під впливом воєн й інших геополітичних викликів кінця XVII — початку XVIIІ ст., в той час, коли сусідні держави в боротьбі за політичне та мілітарне лідерство заходилися вдосконалювати свої механізми мобілізації військово-економічного потенціалу.
Заохочуємо наших Читачів до ознайомлення з новим дослідженням сучасного мазепознавства.
Сокирко О. Іван Мазепа як ранньомодерний володар // Український історичний журнал. 2024. Число 5. С. 40-61.
Мазепіана в музейних зібраннях та приватних колекціях України →
І знову про Янголів Батурина →
Бібліотека сайту “Ім’я Мазепи” поповнилась черговою статтею д-ра Володимира Мезенцева “Західні риси зображень янголів на кахлях Мазепиної столиці”, опублікованої на сторінках відомого в Україні часопису “Сіверщина в історії України” (Вип.17, 2024, с.81-104). На сторінках цієї праці автор продовжив аналізувати зображення янголів-путті часів Івана Мазепи (1687-1709) з відомих кахлів, знайдених під час археологічних розкопок у Батурині. У змісті обґрунтовується припущення про запозичення київськими й батуринськими майстрами мотиву путті з характерними орнаментальними деталями італійського походження від ренесансних і барокових кахлів чи скульптури Речі Посполитої. Показані впливи мистецтва Відродження і бароко Заходу на художню кераміку столиці козацької держави у період її найвищого піднесення. Текст статті багато ілюстрований світлинами та комп’ютерно-графічними реконструкціями цілих кахлів Батурина, Польщі та горельєфів путті Італії Нового часу.
Запрошуємо до читання та дискусії.
Старовинні канти Мазепинської доби →
Кілька років тому на нашому сайті було розміщено цікаву статтю Володимира Кушпета про український кант XVII – XVIII ст. (http://www.mazepa.name/ukrayinskyj-kant-xvii-xviii-st/).
Кант – це багатоголосна (найчастіше триголосна) пісня напівпрофесійного походження із силабічним (або силаботонічним) текстом побутового світського або духовно-моралістичного змісту. Духовні канти часто позначалися також терміном «псальма».
Відомий очільник гурту “Хорея Козацька” Тарас Компаніченко протягом багатьох років записував, опрацьовував і представляв до уваги широкого загалу твори української музичної культури Мазепинського часу. Записи цих кантів, викладені на YouTube-каналі музичного колективу, супроводжуються короткою характеристикою кожного твору, а також описом, який стосується дати та місця сучасного виконання.
Для уваги наших Читачів ми вибрали найбільш цікаві канти часів Івана Мазепи, включаючи й ті, які, як вважають дослідники, були створені ним власноруч.
Приємного прослуховування!
