Нові публікації
Останнє в розділі «Історія»
Нова англомовна публікації про розкопки у Батурині →
У рубриці “Наукова публіцистика” зроміщено нову англомовну статтю д-ра Володимира Мезенцева, опубліковану на шпальтах українсько-канадської газети “Ukrainian Echo” 19 лютого 2019 року. Це є англомовний додаток до найбільш авторитетної газети старої української еміграції Торонто «Гомін України». Стаття присвячена археологічним знахідкам у Батурині 2017-2018 рр. і прекрасно ілюстрована.
Гомін_України_додаток
Святкування “мазепинських річниць” →
У переддень наступного ювілейного “мазепинського року”, коли в Україні будуть відзначати 380-річницю з дня народження Івана Мазепи та 310-річницю з дня його смерті, розміщуємо статтю Ольга Ковалевської “Відзначення “мазепинських річниць” як стимул розвитку українського національного мистецтва ХХ – початку ХХІ ст.” ( мовою оригіналу: ” Obchody rocznic związanych z hetman Iwanem Mazepą jako bodziec do rozwoju narodowej sztuk i ukraińsk iej w XX i na początku XXI wieku”). Запропонований текст у 2015 році був виголошений як доповідь на міжнародній конференції
в Інституті славістики ПАН у Варшаві. У 2018 році стаття з однойменною назвою була оприлюднена в електронному збірнику праць “Wydarzenia – od traumy do euforii (Kultura na Pograniczach)” (№13, 2018). Стаття інформує читача про те, як відзначення “мазепинських річниць”, які відбувалися в різних частинах України і поза її межами, спонукали українських митців до створення творів живопису або скульптури, присвячених Мазепі.
Мазепа Осипа Куриласа →
У часописі “Історичний калейдоскоп” (Вінниця) (№2, 2018) була опублікована стаття Ольги Ковалевської “Хто створив портрет Івана Мазепи?”. Однак дизайнери та випускаючий редактор без відома авторки змінили назву, прибрали підписи під ілюстраціями і, що найгірше, розмістили на свій розсуд поверх портрета гетьмана пензля відомого художника, зображення великого гетьмана литовського Казимира Яна Сапєги (1637-1720). Прагнечи виправити помилки видавництва і бажаючи представити до уваги читачів оригінальний текст і ілюстрації, підготовлені авторкою, розміщуємо статю “Мазепа Осипа Куриласа” в авторській редакції.
До питання про розвідку часів Мазепи →
У підрозділах сатй “Діяльність Мазепи” та “Бібліотека” розміщено статтю М.Корнієнка “До участі сіверського люду в розвідувальній справі гетьмана І.Мазепи”, оприлюденої у часописі “Сіверщина в історії України” 2011 року. Матеріали статті присвячені організації розвідувальної справи за часів гетьманування Івана Мазепи та конкретним прикладам здодування необхідної інформації гетьманським посланцями. Зміст праці є додатковим свідченням того, як гетьман Мазепа обходив офіційні заборони, передбачені “Коломацькими статтями”, щодо зовнішних зносин, і завжди був поінформований про ситуацію у суміжних з Гетьманщиною країнах.
Стаття
Ще про герб Пилипа Орлика →
Основна увага археологів, які протягом 2017-2018 років працювали на розкопках Батурина, була приділена реконструкції первинного вигляду гербу Пилипа Орлика “Новина”. Результати досліджень були опубліковані в ілюстрованому звіті, а також розміщені на нашому сайті минулого місяця. Нинішня стаття д-ра Володимира Мезенцева, опублікована 9 жовтня 2018 року на шпальтах суспільно-політичного тижневика у Торонто “Гомін України”, доповнює та розширює інформацію, оприлюднену раніше.
Герб Пилипа Орлика на Батуринських кахлях →
Вийшов друком черговий звіт про розкопки 2017 року у Батурині. Упорядники буклету “Розкопки у Батурині 2017 року. Реконструкція герба Пилипа Орлика” (Торонто, 2018) Зенон Когут, Володимир Мезенцев та Юрій Ситий присвятили цей випуск аналізу цікавих археологічних знахідок та реконструкції на їх основі первинного вигляду гербу Пилипа Орлика. Буклет супроводжується багатим ілюстративним матеріалом.
Керамічні прикраси архітектурних споруд Мазепинської доби →
У Бібліотеці сайту розміщено цікаву статтю д-ра Володимира Мезенцева “Керамічні розетки споруд Центральної України XVII–XVIII ст.” Автор статті вперше дослідив, порівняв та узагальнив відомості про розміри, форми, типи і орнаментацію керамічних полив’яних розеток XVII–XVIII ст. з декору будівель Києва, Батурина, Переяслава та інших міст і монастирів Середньої Наддніпрянщини. Вчений визначив їхнє датування, центр та ареал поширення, виявив аналогії. У тексті статті також опубліковані світлини керамічних розеток, виявлених під час розкопок, а також комп’ютерні реконструкції цих керамічних прикрас з палацу І. Мазепи у Батурині.