Новини сайту
www.mazepa.name — Мазепіана в музейних зібраннях та приватних колекціях України www.mazepa.name — “Іван Мазепа та просторово-часовий колорит його доби”: Круглий стіл, присвячений 385-й річниці з дня народження гетьмана www.mazepa.name — Ліга Українців Канади підтримала сайт «Ім’я Івана Мазепи» www.mazepa.name — Традиції різдвяно-новорічних святкувань козацької старшини www.mazepa.name — Іван Мазепа – культуртрегер, ворог Москви і найвідоміший українець у європейській культурі www.mazepa.name — Заряджена гармата у Кремлі, загублений дзвін та інша спадщина Мазепи www.mazepa.name — Ліґа українців Канади у 2022 році підтримала вебсайт «Імʼя Івана Мазепи» www.mazepa.name — Ювілейний буклет до 20-ліття Батуринського українсько-канадського проєкту www.mazepa.name — Батуринські кахлі з гербом Мазепи, віднайдені на садибі Пилипа Орлика www.mazepa.name — Ліґа українців Канади у 2021 році підтримала сайт «Імʼя Івана Мазепи» Ольга Ковалевська — Іван Мазепа у запитаннях та відповідях на сайті “Likbez. Історичний фронт” www.mazepa.name — Батуринські кахлі з гербами Мазепи й Орлика: продовження досліджень www.mazepa.name — Керамічні прикраси архітектурних споруд Мазепинської доби www.mazepa.name — Поняття «мазепинець», «измена», «изменник» в суспільному дискурсі XVIII ст.
www.mazepa.name — Новий науково-популярний буклет “Батуринської археологічної експедиції” на сайті “Ім`я Івана Мазепи” www.mazepa.name — Дмитро Донцов про образ Мазепи в західноєвропейській літературі www.mazepa.name — Проблема реальної та уявної зовнішності І.Мазепи в медіапроекті “1+1″ www.mazepa.name — Відкрита лекція “Іконографія Івана Мазепи: сутність, проблеми, сучасні рішення” www.mazepa.name — Останні повідомлення про архелогічні дослідження Батурина www.mazepa.name — Черговий звіт про розкопки у Батурині протягом 2013-2014 років www.mazepa.name — Нові публікації про результати археологічних розкопок у Батурині www.mazepa.name — Роман “Молодість Мазепи” Михайла Старицького в бібліотеці сайту www.mazepa.name — Інтерв’ю д-ра Володимира Мезенцева про розкопки у Батурні 2013 р. www.mazepa.name — «Мазепинські» збірники 1939 та 1949 років у реконструкції сучасного історика www.mazepa.name — “Мазепіана” Теодора Мацьківа на сторінках “Українського історика” www.mazepa.name — Звернення до меценатів, віруючих і шанувальників української старовини
З підрозділу «Біографія Мазепи»
З підрозділу «Діяльність Мазепи»
З підрозділу «Мазепа та Північна війна»
З підрозділу «Мазепинці»
З підрозділу «Збірники статей»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name
Напередодні Різдва видавництво «Академперіодика» зробило усім шанувальникам Івана Мазепи та його часів прекрасний подарунок – опублікувало збірник наукових праць, сформований за матеріалами Круглого столу «Іван Мазепа та просторово-часовий колорит його доби», присвяченого 385-й річниці з дня народження гетьмана, який було проведено 20 березня 2024 року. Партнерами цього заходу виступили Інститут історії України Національної академії наук України, Національний заповідник
«Києво-Печерська лавра», Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», Відділ історії козацтва на Півдні України при науково-дослідному Інституті козацтва, ГО «Інститут соціальних стратегій та ініціатив». До підготовки збірника матеріалів конференції доклалися Ольга Ковалевська (упорядник і відповідальний секретар), В’ячеслав Григор’єв (літературний редактор), Євген Ільницький (дизайнер), Катерина Васильковська (верстальниця). Якісний і своєчасний друк забезпечила директор видавництва пані Анна Радченко. На обкладинці збірника було використано зображення Івана Мазепи, створене художником Сергієм Федоровим на основі портрету гетьмана пензля Наталії Павлусенко.
Заохочуємо всіх до ознайомлення з результатами історичних досліджень.
З підрозділу «Мазепинці»
З підрозділу «Збірники статей»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name
Нещодавно на сайті Інституту історії України НАН України було оприлюднено збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, організованої науковцями до 350-ї річниці від дня народження Пилипа Орлика. Захід було заплановано на 15 та 16 грудня 2022 року. Однак 16 грудня відбулась одна з найбільш масованих ракетних атак на Київ, наслідком якої стали масштабні руйнації та відключення світла. Відтак, наступними роками учасниками конференції були підготовлені статті, які увійшли до збірки “Пилип Орлик і справа мазепинців: інтелектуальні, політичні та військові контексти” (К.: Ін-т історії України НАНУ, 2024, 236 с.).
Відтепер матеріали конференції є доступними і для наших Читачів за посиланням: Збірник_2024
З підрозділу «Діяльність Мазепи»
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name
У 5 номері “Українського історичного журналу” за 2024 рік з’явилась нова стаття відомого українського історика Олексія Сокирка “Іван Мазепа як ранньомодерний володар”. Автор проаналізував постать й діяльності Івана Мазепи в контексті інституційних, соціальних та світоглядних змін, яких зазнавали держави ранньомодерної Європи. У статті послідовно розглянуто різні аспекти діяльності І. Мазепи крізь призму політичної ідеології гетьманату, його стосунків зі світською та церковною елітами, головних напрямів і характеру зовнішньої, внутрішньої політики. Істориком також продемонстровано зміни у трактуванні особи володаря політичними текстами й панегіриками епохи, зауважено надання ним переваги дипломатичним методам над військовими, розкрито особливості розбудови військових інститутів на тлі Мілітарної революції. Наприкінці свого дослідження О. Сокирко сформулював основні висновки, яких дійшов: 1) Мазепа відігравав типову роль володаря для потестарного ландшафту ранньомодерної Європи, суголосну тенденціям XVII ст., котрі зберігали у статусі й функціях володарів чимало домодерних рис. 2) Влада гетьмана спиралася на політичну еліту та інститути, витворені в результаті синтезу річпосполитських і козацьких політичних традицій. Поєднання цих тенденцій сформувало «учасницьку» модель управління й розподілу владних прерогатив. Вони базувалися на балансі між вертикальними владними ієрархіями та горизонтальними зв’язками. Така модель політичного устрою не зазнала модернізації навіть під впливом воєн й інших геополітичних викликів кінця XVII — початку XVIIІ ст., в той час, коли сусідні держави в боротьбі за політичне та мілітарне лідерство заходилися вдосконалювати свої механізми мобілізації військово-економічного потенціалу.
Заохочуємо наших Читачів до ознайомлення з новим дослідженням сучасного мазепознавства.
Сокирко О. Іван Мазепа як ранньомодерний володар // Український історичний журнал. 2024. Число 5. С. 40-61.
URL: http://resource.history.org.ua/publ/UIJ_2024_5_4
З підрозділу «Музей»
З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name
На 2024 рік припали одразу дві річниці, повʼязані з постаттю українського гетьмана Івана Мазепи: 385 років з дня його народження та 315 років з дня смерті. Першу дату у березні ми відзначили проведенням Круглого столу і нині чекаємо на друк матеріалів, серед яких буде чимало таких, котрі можна назвати новим словом у вітчизняному мазепознавстві. Другу, у вересні, планували відзначити відкриттям виставки, присвяченої не стільки самому гетьману, скільки памʼяті про
його. Нарешті, це відбулось! 2 жовтня 2024 року на другому поверсі Успенського собору Києво-Печерської лаври (у приміщенні так званої бібліотеки) наша виставка була урочисто відкрита! Вона присвячена особливостям формування різних образів Мазепи від часів імперій до сьогодення. За допомогою експонатів ми розказуємо про Мазепу, яким його бачила Російська імперія, яким сприймали його в Європі та Америці, яким прагнули представити українці часів боротьби за українську державу у 1917−1920 рр. Кожен відвідувач зможе дізнатися, як образ реальної історичної постаті за совєтської влади перетворили на жахливе опудало, яким лякали суспільство. Усі, хто прийде на виставку зможе побачити на власні очі, яких титанічних зусиль вартувало українцям в еміграції, зберігати памʼять про гетьмана і заново формувати його образ – образ борця за самостійність. Саме завдяки цим зусиллям на зорі Незалежності образ Мазепи досить швидко почав повертатися в українську історичну науку, в художню літературу, музику, мистецтво. За понад 30 років в Україні сформувалася велика мазепіана, яка нині зберігається як у національних/державних музеях, так й у приватних колекціях. Окремі експонати, які ми представили до уваги відвідувачів, можуть бути їм знайомі. Натомість деякі з них, вони побачать вперше. Загалом, предмети, виставлені у приміщенні бібліотеки Успенського собору, ніколи раніше не демонструвалися разом! Відвідування виставки супроводжується кураторською екскурсією Ольги Ковалевської.
Нижче подаємо посилання на пост з офіційної сторінки КЗКПЛ про цей захід. Там ви знайдете і фотозвіт про подію.
З підрозділу «Новини сайту»
З підрозділу «Нові публікації»
www.mazepa.name
Бібліотека сайту “Ім’я Мазепи” поповнилась черговою статтею д-ра Володимира Мезенцева “Західні риси зображень янголів на кахлях Мазепиної столиці”, опублікованої на сторінках відомого в Україні часопису “Сіверщина в історії України” (Вип.17, 2024, с.81-104). На сторінках цієї праці автор продовжив аналізувати зображення янголів-путті часів Івана Мазепи (1687-1709) з відомих кахлів, знайдених під час археологічних розкопок у Батурині. У змісті обґрунтовується припущення про запозичення київськими й батуринськими майстрами мотиву путті з характерними орнаментальними деталями італійського походження від ренесансних і барокових кахлів чи скульптури Речі Посполитої. Показані впливи мистецтва Відродження і бароко Заходу на художню кераміку столиці козацької держави у період її найвищого піднесення. Текст статті багато ілюстрований світлинами та комп’ютерно-графічними реконструкціями цілих кахлів Батурина, Польщі та горельєфів путті Італії Нового часу.
Запрошуємо до читання та дискусії.
Стаття
З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name
Кілька років тому на нашому сайті було розміщено цікаву статтю Володимира Кушпета про український кант XVII – XVIII ст. (http://www.mazepa.name/ukrayinskyj-kant-xvii-xviii-st/).
Кант – це багатоголосна (найчастіше триголосна) пісня напівпрофесійного походження із силабічним (або силаботонічним) текстом побутового світського або духовно-моралістичного змісту. Духовні канти часто позначалися також терміном «псальма».
Відомий очільник гурту “Хорея Козацька” Тарас Компаніченко протягом багатьох років записував, опрацьовував і представляв до уваги широкого загалу твори української музичної культури Мазепинського часу. Записи цих кантів, викладені на YouTube-каналі музичного колективу, супроводжуються короткою характеристикою кожного твору, а також описом, який стосується дати та місця сучасного виконання.
Для уваги наших Читачів ми вибрали найбільш цікаві канти часів Івана Мазепи, включаючи й ті, які, як вважають дослідники, були створені ним власноруч.
Приємного прослуховування!
Канти_XVII_XVIII_століть
З підрозділу «Новини сайту»
www.mazepa.name
У червні цього року Ucrainica Research Institute та Крайова Управа Ліги Українців Канади в Торонто пожертвували свою чергову дотацію на підтримку нашого сайту «Ім’я Івана Мазепи». Ці установи також надавали подібні дотації протягом 2017-2023 років. Ми вдячні за цю щорічну підтримку з боку Канади, яка допомагає нам підтримувати сайт та поповнювати його новими матеріалами, таким чином продовжуючи популяризувати життя та діяння гетьмана Івана Мазепи, поширювати відомості щодо особливостей української історії його часів.
Щиро дякуємо магістру Оресту Стеціву, президенту НДІ Ucrainica та виконавчому директору Ліги Українців Канади, і сподіваємося на подальшу співпрацю.