Останнє в розділі «Історія»
До питання про розвідку часів Мазепи →
У підрозділах сатй “Діяльність Мазепи” та “Бібліотека” розміщено статтю М.Корнієнка “До участі сіверського люду в розвідувальній справі гетьмана І.Мазепи”, оприлюденої у часописі “Сіверщина в історії України” 2011 року. Матеріали статті присвячені організації розвідувальної справи за часів гетьманування Івана Мазепи та конкретним прикладам здодування необхідної інформації гетьманським посланцями. Зміст праці є додатковим свідченням того, як гетьман Мазепа обходив офіційні заборони, передбачені “Коломацькими статтями”, щодо зовнішних зносин, і завжди був поінформований про ситуацію у суміжних з Гетьманщиною країнах.
Стаття
310-та річниця Батуринської трагедії →
2 листопада 2018 року виповнюється 310 років з дня знищення гарнізону та мирних мешканців столиці України-Гетьманщини Батурина за наказом Олександра Меншикова. Сьогодні переважна кількість українських телеканалів та радіостанцій підготували спецвипуски новин та спеціальні програми, присвячені цим трагічним подіям. О 12.00 була оголошена хвилина мовчання за усіма загиблими. Вічна їм пам’ять!
Ще про герб Пилипа Орлика →
Основна увага археологів, які протягом 2017-2018 років працювали на розкопках Батурина, була приділена реконструкції первинного вигляду гербу Пилипа Орлика “Новина”. Результати досліджень були опубліковані в ілюстрованому звіті, а також розміщені на нашому сайті минулого місяця. Нинішня стаття д-ра Володимира Мезенцева, опублікована 9 жовтня 2018 року на шпальтах суспільно-політичного тижневика у Торонто “Гомін України”, доповнює та розширює інформацію, оприлюднену раніше.
Герб Пилипа Орлика на Батуринських кахлях →
Вийшов друком черговий звіт про розкопки 2017 року у Батурині. Упорядники буклету “Розкопки у Батурині 2017 року. Реконструкція герба Пилипа Орлика” (Торонто, 2018) Зенон Когут, Володимир Мезенцев та Юрій Ситий присвятили цей випуск аналізу цікавих археологічних знахідок та реконструкції на їх основі первинного вигляду гербу Пилипа Орлика. Буклет супроводжується багатим ілюстративним матеріалом.
Керамічні прикраси архітектурних споруд Мазепинської доби →
У Бібліотеці сайту розміщено цікаву статтю д-ра Володимира Мезенцева “Керамічні розетки споруд Центральної України XVII–XVIII ст.” Автор статті вперше дослідив, порівняв та узагальнив відомості про розміри, форми, типи і орнаментацію керамічних полив’яних розеток XVII–XVIII ст. з декору будівель Києва, Батурина, Переяслава та інших міст і монастирів Середньої Наддніпрянщини. Вчений визначив їхнє датування, центр та ареал поширення, виявив аналогії. У тексті статті також опубліковані світлини керамічних розеток, виявлених під час розкопок, а також комп’ютерні реконструкції цих керамічних прикрас з палацу І. Мазепи у Батурині.
Поняття «мазепинець», «измена», «изменник» в суспільному дискурсі XVIII ст. →
Пропонуємо до уваги Читачів цікаву статтю історика Андрія Бовгирі, написану на основі аналізу матеріалів інституцій політичного розшуку Московської держави, діяльність яких на теренах Гетьманщині у першій половині 18 століття була доволі активною. Автор спробував прослідкувати еволюцію й побутування в суспільній свідомості людей того часу означень «мазепинець» та «зрада», а також прослідкувати зміну їх змістового наповнення до повної втрати первісного значення.
Стаття розміщена зі згоди автора.
Читати статтю
Ще раз до дискусії про місце Коломацької ради 1687 року. →
Наукові дискусії щодо локалізації багатьох історичних подій є важливою складовою історичних досліджень. Саме тому ми також намагаємося приділяти увагу таким дослідженням. Відтак, зі згоди автора, додаємо до “Бібліотеки” сайту статтю старшого наукового співробітника НІКЗ “Гетьманська столиця” Віталія Мамалаги. Стаття “Спроба локалізації місця проведення Коломацької ради 1687 року” вперше була опублікована на сторінках часопису “Сіверщина в історії України” (2017).
Стаття
