Останнє в розділі «Історія»
Керамічні прикраси архітектурних споруд Мазепинської доби →
У Бібліотеці сайту розміщено цікаву статтю д-ра Володимира Мезенцева “Керамічні розетки споруд Центральної України XVII–XVIII ст.” Автор статті вперше дослідив, порівняв та узагальнив відомості про розміри, форми, типи і орнаментацію керамічних полив’яних розеток XVII–XVIII ст. з декору будівель Києва, Батурина, Переяслава та інших міст і монастирів Середньої Наддніпрянщини. Вчений визначив їхнє датування, центр та ареал поширення, виявив аналогії. У тексті статті також опубліковані світлини керамічних розеток, виявлених під час розкопок, а також комп’ютерні реконструкції цих керамічних прикрас з палацу І. Мазепи у Батурині.
Поняття «мазепинець», «измена», «изменник» в суспільному дискурсі XVIII ст. →
Пропонуємо до уваги Читачів цікаву статтю історика Андрія Бовгирі, написану на основі аналізу матеріалів інституцій політичного розшуку Московської держави, діяльність яких на теренах Гетьманщині у першій половині 18 століття була доволі активною. Автор спробував прослідкувати еволюцію й побутування в суспільній свідомості людей того часу означень «мазепинець» та «зрада», а також прослідкувати зміну їх змістового наповнення до повної втрати первісного значення.
Стаття розміщена зі згоди автора.
Читати статтю
Ще раз до дискусії про місце Коломацької ради 1687 року. →
Наукові дискусії щодо локалізації багатьох історичних подій є важливою складовою історичних досліджень. Саме тому ми також намагаємося приділяти увагу таким дослідженням. Відтак, зі згоди автора, додаємо до “Бібліотеки” сайту статтю старшого наукового співробітника НІКЗ “Гетьманська столиця” Віталія Мамалаги. Стаття “Спроба локалізації місця проведення Коломацької ради 1687 року” вперше була опублікована на сторінках часопису “Сіверщина в історії України” (2017).
Стаття
Програма “Світ особистості” про Івана Мазепу →
У розділ “Відео та аудіо” додано запис телевізійної передачі, присвяченої Іванові Мазепі.
При збереженні певного зацікавлення цією видатною історичною потаттю, у суспільстві продовжують побутувати численні стереотипні уявлення про його життя. Відтак, авторка програми Анна Іваницька та гостя студії Ольга Ковалевська намагалися створити правдивий образ відомого гетьмана і представити його до уваги аудиторії.
Звіт про розкопки Батурина у 2017 р. →
З дозволу нашого колеги та постійного дописувача д-ра Володимира Мезенцева розміщуємо в рубриці «Бібліотека» новий ілюстрований звіт про результати розкопок у Батурині англійською мовою. Вперше звіт було опубліковано у бюлетені канадських візантологів «Canadio-Byzantina» (2018, № 29, с. 9-12), який є органом наукової періодики Оттавського університету.
Зацікавленого читання!
Звіт
Нове джерело до біографії Мазепи →
Наприкінці 2016 року на сторінках часопису “Сіверянський літопис” з’явилася цікава і водночас дискусійна стаття щодо нововіднайденого джерела до життєпису Івана Мазепи. Її автор Сергій Шумило висунув нову версію щодо того, хто міг би бути дружиною Мазепи і як її імовірно звали. Оскільки в українській історичній науці це питання до сих пір залишається остаточно не з’ясованим, радимо звернути увагу на запропоновану дослідником версію.
Стаття надана автором.
Дотація на 2018 рік від українців Канади →
На початку 2018 року сайт “Ім’я Мазепи” отримав чергову дотацію на його підтримку від Дослідного Інституту “Україніки” у м. Тронто в особах його Президента мгр Ореста Стеціва та “Ліги україців Канади”. Минулого року аналогічна субсибія дозволила утримати сайт, оновити його окремі рубрики і продовжити наповнювати новим контентом. Нинішня субсидія так само дозволить наповнювати наш сайт новими матеріалами і тим самим підтримувати інтерес до гетьмана Івана Мазепи, його доби та сучасних досліджень у цій царині історії України.
Висловлюємо щиру подяку пану Оресту Стеціву і сподіваємося на подальшу співпрацю!
