Останнє в розділі «Історія»
Нова публікація про розкопки в Батурині →
У Бібліотеці сайту розміщено оновлену та розширену статтю д-ра Володимира Мезенцева про результати і знахідки розкопок у Батурині протягом 2016-2017 років. Основна увага автора зосереджена на керамічному оздобленні будівль і яскраво ілюстрована.
До дискусії про локалізацію місця обрання на гетьманство Івана Мазепи →
Проблема локалізації багатьох історичних подій, у тому числі й мазепинського часу, є надзвичайно актуальною. Це важливо не лише для “кабінетних” вчених, але й для предстваників громад, які значно активніше включені у реалізацію політики пам’яті і чекають від професійних істориків, якщо не чітких і однозначних відповідей, то хоча б обґрунтованих версій. Тому поява краєзнавчих досліджень, які пропонують нові підходи до вирішення такого роду проблем, заслуговують на увагу.
Представляємо до уваги Читачів обґрунтування однієї з версій щодо локазації місця обрання Івана Мазепи гетьманом України, предствлену до уваги істориків та краєзнавців Сергієм Одаренком, вчителем історії та географії Кочубеївської ЗОШ, і запрошуємо до дискусії.
Ймовірність прийняття Мазепою гетьманства в 1687 році на Чутівщині
До 330-річниці з Дня обрання Івана Мазепи на гетьманство →
21 липня 2017 р. у смт Чутове Полтавської області відбувся круглий стіл “Чутівщина – край, де Івана Мазепу було обрано гетьманом України”. Під час засідання, у якому взяли участь місцеві краєзнавці, музейники з Полтави та історики з Києва, було обговорено доповідь Сергія Одаренка, щодо визначення місця проведення Коломацької ради 1687 р. Далі…
Керамічний декор з палацу Івана Мазепи →
На сторінках відомого в Україні видання “Сіверщина в історії України” (Глухів, 2017) вийшла друком стаття знаного дослідника доби гетьмана Івана Мазепи д-ра В.Мезенцева “Керамічні розетки з декору палацу І. Мазепи в Батурині: комп’ютерні реконструкції та київські аналогії”. У статті на основі знайдених фрагментів керамічних полив’яних розеток розглядаються їх орнаментація й розміри та прийом оздоблення цими деталями фасадів резиденції гетьмана І. Мазепи в Батурині. Публікуються комп’ютерні реконструкції шести типів цілих розеток та проводяться порівняння з київськими зразками. Аргументується версія про триповерховість і надзвичайне багатство, різноманітність та київське походження керамічного декору палацу.
Публікація результатів досліджень вченого зацікавить істориків, археологів, мистецтвознавців та усіх, хто цікавиться історією України XVIII-XVIII століть.
Новий науково-популярний буклет “Батуринської археологічної експедиції” на сайті “Ім`я Івана Мазепи” →
Щойно вийшов друком новий ілюстрований буклет “Батуринської археологічної експедиції” під назвою “Археологічні досліди Батурина 2016 року. Керамічні оздоби палацу Івана Мазепи”, авторами якого є д-р Зенон Когут, д-р Володимир Мезенцев та д-р Юрій Ситий (Торонто, 2017). Як і у попередніх випусках цього видання, зміст буклету розповідає про склад і діяльність експедиції протягом минулого археологічного сезону, про друзів, щирих меценатів та наукових консультантів проекту, про нові знахідки та висновки науковців щодо інтерпретації віднайденого керамічного матеріалу. Публікація зацікавить істориків Мазепинської доби, археологів, усіх, хто цікавиться історією Гетьманщини XVII-XVIII століть.
Дмитро Донцов про образ Мазепи в західноєвропейській літературі →
Рекомендуємо нашим Читачам прийняти до уваги невеличку замітку молодого літературного критика та публіциста Дмитра Донцова, який у 1913 р. подав свій огляд репрезентації образу Мазепи в західноєвропейській літературі.
Текст розміщено на сайті “Мислене дерево”, а ми подаємо лише посилання на нього.
Гетьманська добродійність →
Днями на каналі «1+1» вийшов новий випуск документального проекту «Таємний код віри», який був присвячений милосердю та доброчинності.
Ведучий – протоієрей Георгій Коваленко – зустрічався з істориками, психологами та волонтерами, щоб дізнатись, що підштовхує людину до благодійності.
Одним з місць, яке відвідав ведучий, була Києво-Печерська Лавра, де багато чого пов’язано з іменем найбільшого мецената православної церкви – гетьмана Івана Мазепи.
Історик Ольга Ковалевська розповіла про благодійність та милосердя гетьмана, який витратив протягом життя на благі справи майже мільярд гривень; пояснила, чому милосердя не врятувало гетьмана від анафеми.
Фільм-проект
