Останнє в розділі «Історія»
Янгели у декорі палацу Мазепи в Батурині →
До “Бібліотеки археологічних звітів” Батуринського українсько-канадського проєкту додано новий буклет за 2023 рік. Випуск присвячений специфічному елементу декору гетьманського палацу – зображенням янголів на віднайдених під час розкопок кахлях. У підготовленому д-ром Володимиром Мезенцевим дослідженні представлено не лише авторське бачення згаданої декоративної деталі, але й наведено чимало цікавої інформації щодо його поширення в творах архітектури та мистецтва 16-18 ст., що походили з Києва і Переяслава, західноукраїнських земель у складі Речі Посполитої, з Італії.
Бажаємо приємного читання!
Біографія Мазепи в “Великій українській енциклопедії” →
У “Великій українській енциклопедії” з’явилась коротка біографія Івана Мазепи. Інформація може знадобитися тим, хто цікавиться життєписом та діяльністю гетьмана.
“Іван Мазепа та просторово-часовий колорит його доби”: Круглий стіл, присвячений 385-й річниці з дня народження гетьмана →
Сьогодні, 20 березня 2024 року у Національному заповіднику “Києво-Печерська Лавра” відбувся міжнародний Круглий стіл “Іван Мазепа та просторово-часовий колорит його доби”. Захід був присвячений 385-й річниці з дня народження гетьмана. Організаторами заходу виступили Інститут історії України НАН України, Національний заповідник “Києво-Печерська Лавра”, Національний історико-культурний заповідник “Гетьманська столиця”, Відділ історії козацтва на Півдні України при Науково-дослідному інституті козацтва та ГО “Інститут соціальних стратегій та ініціатив”. Наукове зібрання за участі дослідників України, Польщі та Швеції відкрив директор Інституту історії України НАН України академік НАНУ Валерій Смолій. У ході пленарного засідання було заслухано та обговорено ґрунтовні доповіді Віктора Горобця та Олексія Сокирка. У ході роботи трьох панелей було виголошено 17 доповідей, присвячених новим джерелам з історії родоводу Мазеп та з історії занять Івана Мазепи у молоді роки, нещодавно віднайденим архівним матеріалам у шведських архівосховищах, археологічним дослідженням у Батурині, поглядам польських істориків на постать гетьмана України та ін.
За результатами Круглого столу планується видання збірника текстів доповідей.
Ліга Українців Канади підтримала сайт «Ім’я Івана Мазепи» →
У січні 2024 року «Ucrainica Research Institute» та Крайова Управа Ліги Українців Канади у Торонто пожертвували свою чергову дотацію на підтримку сайту «Ім’я Івана Мазепи». Ці установи також надавали подібні дотації у 2017−2023 роках. Ми вдячні за цю щорічну підтримку з боку Канади, яка допомагає нам підтримувати сайт і поповнювати його новими матеріалами, продовжуючи, таким чином, популяризацію життя і діяльності гетьмана Івана Мазепи та його доби, а також сучасних публікацій на теми дотичні постаті очільника Гетьманщини та української історії кінця XVII – початку XVIII ст. Щиро дякуємо пану Оресту Стеціву, M.A., президенту Інституту «Ucrainica Research Institute» та виконавчому директору Ліги Українців Канади і сподіваємося на подальшу співпрацю.
Традиції різдвяно-новорічних святкувань козацької старшини →
На сайті часопису “Український тиждень” 25 грудня 2023 року оприлюднено статтю Ольга Ковалевської “Традиції різдвяно-новорічних святкувань козацької старшини”. В ній авторка у популярній формі узагальнено описала основні традиції відзначення різдвяно-новорічних свят на теренах Гетьманщини, на Січі, а також в еміграції. Для ілюстрації своїх висновків авторка залучила цікаві факти з джерел 17-18 ст., які розширюють наші уявлення про те, як представники козацької еліти відзначали свята та розважались. Значне місце в тексті приділено постаті Івана Мазепи та процитовано його листи.
Зображення західних воїнів на кахлях з розкопок Батурина →
Бібліотека сайту поповнилася новою публікацією д-ра Володимира Мезенцева «Зображення західних воїнів на кахлях з розкопок Батурина». Стаття була оприлюднена автором на сторінках часопису «Сіверщина в історії України» (Вип. 16, 2023). У ній відомий дослідник Гетьманщини розглянув наявні керамічні полив’яні та теракотові пічні кахлі з фігурами європейських найманців доби гетьманування Івана Мазепи (1687–1709 рр.), знайдені в ході розкопок Батурина протягом 1995–2013 рр. Д-р Мезенцев проаналізував зовнішній вигляд, одяг, прикраси, взуття, озброєння, бойові обладунки і кінське спорядження зображених воїнів, обґрунтував їхнє західне походження та спростовав інші інтерпретації цих сюжетів. У тексті дослідження зроблено акцент на культурні зв’язки столиці Гетьманщини з Європою та впливи барокової графіки на творчість українських кахлярів у період найвищого розквіту міста за часів Івана Мазепи. Стаття проілюстрована комп’ютерно-графічними реконструкціями найзначніших цілих антропоморфних кахлів та фотографіями їхніх збережених матеріальних решток.
До 314-річниці до дня смерті Мазепи →
В ніч з 21 на 22 вересня 1709 року за стінами Бендерської фортеці відійшов у вічність гетьмана Іван Мазепа. На відзначення цієї дати співробітники Національного історико-культурного заповідника “Києво-Печерська Лавра” організували та провели другу лекцію з циклу заходів “Лаврського лекторію” на тему: “Смерть та поховання Мазепи: досліджене та незʼясоване (до 314-річниці до дня смерті).
Захід провела доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Ольга Ковалевська.
Крім лекції, яка була прочитана в приміщенні бібліотеки Успенського собору Києво-Печерської лаври, відвідувачам було запропоновано виставку одного експонату. Їм показали та розказали про унікальну надгробну плиту часів Мазепи, яка свого часу знаходилася над похованням хорунжого Чернігівського полку – Прокопія Якубовича.
