Останнє в розділі «Історія»
Біографія Мазепи в “Великій українській енциклопедії” →
У “Великій українській енциклопедії” з’явилась коротка біографія Івана Мазепи. Інформація може знадобитися тим, хто цікавиться життєписом та діяльністю гетьмана.
“Іван Мазепа та просторово-часовий колорит його доби”: Круглий стіл, присвячений 385-й річниці з дня народження гетьмана →
Сьогодні, 20 березня 2024 року у Національному заповіднику “Києво-Печерська Лавра” відбувся міжнародний Круглий стіл “Іван Мазепа та просторово-часовий колорит його доби”. Захід був присвячений 385-й річниці з дня народження гетьмана. Організаторами заходу виступили Інститут історії України НАН України, Національний заповідник “Києво-Печерська Лавра”, Національний історико-культурний заповідник “Гетьманська столиця”, Відділ історії козацтва на Півдні України при Науково-дослідному інституті козацтва та ГО “Інститут соціальних стратегій та ініціатив”. Наукове зібрання за участі дослідників України, Польщі та Швеції відкрив директор Інституту історії України НАН України академік НАНУ Валерій Смолій. У ході пленарного засідання було заслухано та обговорено ґрунтовні доповіді Віктора Горобця та Олексія Сокирка. У ході роботи трьох панелей було виголошено 17 доповідей, присвячених новим джерелам з історії родоводу Мазеп та з історії занять Івана Мазепи у молоді роки, нещодавно віднайденим архівним матеріалам у шведських архівосховищах, археологічним дослідженням у Батурині, поглядам польських істориків на постать гетьмана України та ін.
За результатами Круглого столу планується видання збірника текстів доповідей.
Ліга Українців Канади підтримала сайт «Ім’я Івана Мазепи» →
У січні 2024 року «Ucrainica Research Institute» та Крайова Управа Ліги Українців Канади у Торонто пожертвували свою чергову дотацію на підтримку сайту «Ім’я Івана Мазепи». Ці установи також надавали подібні дотації у 2017−2023 роках. Ми вдячні за цю щорічну підтримку з боку Канади, яка допомагає нам підтримувати сайт і поповнювати його новими матеріалами, продовжуючи, таким чином, популяризацію життя і діяльності гетьмана Івана Мазепи та його доби, а також сучасних публікацій на теми дотичні постаті очільника Гетьманщини та української історії кінця XVII – початку XVIII ст. Щиро дякуємо пану Оресту Стеціву, M.A., президенту Інституту «Ucrainica Research Institute» та виконавчому директору Ліги Українців Канади і сподіваємося на подальшу співпрацю.
Традиції різдвяно-новорічних святкувань козацької старшини →
На сайті часопису “Український тиждень” 25 грудня 2023 року оприлюднено статтю Ольга Ковалевської “Традиції різдвяно-новорічних святкувань козацької старшини”. В ній авторка у популярній формі узагальнено описала основні традиції відзначення різдвяно-новорічних свят на теренах Гетьманщини, на Січі, а також в еміграції. Для ілюстрації своїх висновків авторка залучила цікаві факти з джерел 17-18 ст., які розширюють наші уявлення про те, як представники козацької еліти відзначали свята та розважались. Значне місце в тексті приділено постаті Івана Мазепи та процитовано його листи.
Зображення західних воїнів на кахлях з розкопок Батурина →
Бібліотека сайту поповнилася новою публікацією д-ра Володимира Мезенцева «Зображення західних воїнів на кахлях з розкопок Батурина». Стаття була оприлюднена автором на сторінках часопису «Сіверщина в історії України» (Вип. 16, 2023). У ній відомий дослідник Гетьманщини розглянув наявні керамічні полив’яні та теракотові пічні кахлі з фігурами європейських найманців доби гетьманування Івана Мазепи (1687–1709 рр.), знайдені в ході розкопок Батурина протягом 1995–2013 рр. Д-р Мезенцев проаналізував зовнішній вигляд, одяг, прикраси, взуття, озброєння, бойові обладунки і кінське спорядження зображених воїнів, обґрунтував їхнє західне походження та спростовав інші інтерпретації цих сюжетів. У тексті дослідження зроблено акцент на культурні зв’язки столиці Гетьманщини з Європою та впливи барокової графіки на творчість українських кахлярів у період найвищого розквіту міста за часів Івана Мазепи. Стаття проілюстрована комп’ютерно-графічними реконструкціями найзначніших цілих антропоморфних кахлів та фотографіями їхніх збережених матеріальних решток.
До 314-річниці до дня смерті Мазепи →
В ніч з 21 на 22 вересня 1709 року за стінами Бендерської фортеці відійшов у вічність гетьмана Іван Мазепа. На відзначення цієї дати співробітники Національного історико-культурного заповідника “Києво-Печерська Лавра” організували та провели другу лекцію з циклу заходів “Лаврського лекторію” на тему: “Смерть та поховання Мазепи: досліджене та незʼясоване (до 314-річниці до дня смерті).
Захід провела доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Ольга Ковалевська.
Крім лекції, яка була прочитана в приміщенні бібліотеки Успенського собору Києво-Печерської лаври, відвідувачам було запропоновано виставку одного експонату. Їм показали та розказали про унікальну надгробну плиту часів Мазепи, яка свого часу знаходилася над похованням хорунжого Чернігівського полку – Прокопія Якубовича.
“До булави треба голови”: політична біографія Мазепи →
25 липня 1687 року у військовому таборі на річці Коломак новим гетьманом було обрано Івана Степановича Мазепу. Цього року виповнилося 336 років від тієї доленосної для України-Гетьманщини події. На відзначення цієї дати в Успенському соборі Києво-Печерської лаври священики ПЦУ відслужили спеціальну службу на спомин душі гетьмана, як ктитора храму та мецената православної церкви. Після богослужіння всім присутнім було представлено самий перший церковний вклад Мазепи – дзвін 1683 року. До цієї дати співробітниками Національного історико-культурного заповідника було приурочено відкриття “Лаврського лекторію”, присвяченого видатним діячам України, які тісно були пов’язані із лаврою в різні історичні часи.
27 липня 2023 року відбулася перша лекція з циклу під назвою “До булави треба голови”: політична біографія Мазепи”, яку провела доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Ольга Ковалевська.
На захід завітало понад 50 осіб, яких не злякала ані негода, ані повітряна тривога. Крім лекції, відвідувачам заповідника було запропоновано відвідати закриту на реставрацію Церкву Всіх Святих над Економічною брамою лаври, побудовану коштом Івана Мазепи наприкінці XVII століття.
