Останнє в розділі «Історія»
“До булави треба голови”: політична біографія Мазепи →
25 липня 1687 року у військовому таборі на річці Коломак новим гетьманом було обрано Івана Степановича Мазепу. Цього року виповнилося 336 років від тієї доленосної для України-Гетьманщини події. На відзначення цієї дати в Успенському соборі Києво-Печерської лаври священики ПЦУ відслужили спеціальну службу на спомин душі гетьмана, як ктитора храму та мецената православної церкви. Після богослужіння всім присутнім було представлено самий перший церковний вклад Мазепи – дзвін 1683 року. До цієї дати співробітниками Національного історико-культурного заповідника було приурочено відкриття “Лаврського лекторію”, присвяченого видатним діячам України, які тісно були пов’язані із лаврою в різні історичні часи.
27 липня 2023 року відбулася перша лекція з циклу під назвою “До булави треба голови”: політична біографія Мазепи”, яку провела доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Ольга Ковалевська.
На захід завітало понад 50 осіб, яких не злякала ані негода, ані повітряна тривога. Крім лекції, відвідувачам заповідника було запропоновано відвідати закриту на реставрацію Церкву Всіх Святих над Економічною брамою лаври, побудовану коштом Івана Мазепи наприкінці XVII століття.
Іван Мазепа – культуртрегер, ворог Москви і найвідоміший українець у європейській культурі →
20 вересня 2023 року в Українському кризовому медіа-центрі відбулась чергова розмова з циклу передач “Навколо постаті”, метою яких є роз’яснення значення видатних та призабутих українських діячів для сучасного суспільства та культури. Темою зустрічі була постать гетьмана Івана Мазепи. Серед учасників програми були: Ольга Ковалевська (історик), Олена Даниліна (літературознавець), Володимир Панченко (історик, музейний працівник) та Олег Пустовгар (представник Українського інституту національної пам’яті), а також ведучий – Ігор Стамбол (координатор прес-центру УКМЦ). Озвучено було чимало цікавих та суспільно важливих питань, у тому числі й у контексті сучасної російсько-української війни та політики пам’яті, реальних заходів щодо позбавлення простору українських міст символів присутності Російської імперії.
Мазепин дзвін в Лаврі →
25 липня 1687 року у військовому таборі на річці Коломак гетьманом Війська Запорозького було обрано Івана Степановича Мазепу. Сьогодні, 25 липня 2023 року до 336-ї річниці цієї події в Успенському соборі Києво-Печерської лаври відбується церковна служба, присвячена гетьманові. Після служби на першому поверсі лаврської дзвіниці, закладеної коштом Івана Мазепи, відкриється виставка одного експонату. Але якого! Це один з найстаріших не перелитих дзвонів. Він був подарований Іваном Мазепою, який тоді ще перебував на службі у гетьмана Лівобережної Гетьманщини − Івана Самойловича, до деревʼяної церкви Вознесіння Господнього Києво-Печерського дівочого монастиря, ігуменею якої була Марія Магдалена Мазепина. Цій памʼятці цього року виповнюється 340 років! Унікальні реставраційні роботи в умовах війни було здійснено реставраторами НКПІКЗ В’ячеславом Ралемським і Наталією Онопрієнко за фінансової підтримки Благодійного Фонду «Українська Лавра». Запрошую всіх, кому цікава наша історія, історія української лаври, завітати на виставку.
Скасування анафеми та панахида за Мазепою →
Події 11 червня 2023 року, тобто перша панахида на спомин душі гетьмана Івана Мазепи, відслужена у церкві Всіх Святих на території Києво-Печерської лаври, актуалізувала інтерес суспільства до питання історичних обставин проголошення незаконної анафеми, історії її невизнання священниками Вселенського патріархату, до спроб її офіційного скасування у ХХ та ХХІ століттях. Саме тому ми вирішили зібрати в одному місці кілька матеріалів (статті, інтерв’ю) з цієї теми, автором яких є доктор історичних наук, професор Ольга Ковалевська. Сподіваємося, що результати дослідження історика та її відповіді на численні запитання, допоможуть нашим Читачам розібратися з нюансами цієї проблеми.
Панахида по Мазепі: чому Скоропадський чинив спротив
Канадські українці підтримують сайт “Ім’я Івана Мазепи” →
У червні 2023 року Дослідний інститут «Україніки» та Ліґа Українців Канади надали чергову фінансову підтримку сайту «Імʼя Івана Мазепи». Адміністрація висловлює щиру подяку усім причетним особам і особливо Пану Оресту Стеціву. Ми вдячні усім українцям Канади, які надають допомогу Україні, підтримують ЗСУ і українських науковців, які продовжують жити і працювати у непростих умовах повномасштабної агресії РФ проти нашої країни. Сподіваємося на продовження нашої плідної співпраці.
Кахлі з фігурами воїнів Івана Мазепи з розкопок Батурина →
Пропонуємо до вашої уваги черговий буклет-звіт учасників Батуринського проекту, який є одинадцятим випуском у серії подібних щорічних публікацій авторів про результати історико-археологічного вивчення ранньомодерного Батурина протягом 2010-2022 років. У попередніх випусках були розглянуті розкопки залишків палацу Мазепи, реконструкції його архітектури і декору, фортифікація міста, геральдичні емблеми, культура й побут козацької верхівки, художні ремесла, економічні та мистецькі зв’язки гетьманської столиці з Заходом. Поточний випуск присвячений дуже цікавим кахлям із зображеннями воїнів у європейському одязі та нетиповою козацькою зброєю, знайденим під час розкопок.
Цей випуск був опублікований завдяки фінансовій допомозі Фундації «Будучність» (голова ради директорів Роман Медик) та Дослідному Інституту «Україніка» і його президенту Оресту Стеціву, яким автори висловлюють щиру подяку.
До питання про зображення княжого гербу Івана Мазепи →
Нещодавно у 15 випуску збірнику статей “Сіверщина в історії України” за 2022 рік була опублікована стаття відомого дослідника мазепинської доби, археолога д-ра Володимира Мезенцева, присвячена питанням зображень та реконструкції княжого гербу Івана Мазепи. В публікації вперше узагальнено всі відомі дотепер графічні та рельєфні зображення князівського герба Мазепи XVIII–XXI ст., зокрема на гравюрі «Великого всезагального гербовника» (Нюрнберг, 1887), на кахлях з опорядження печей розкопаної резиденції генерального писаря Пилипа Орлика в Батурині та на срібній печатці 1707–1708 рр. з приватного зібрання Музею Шереметьєвих у Києві. Особлива увага автором приділена дослідженню ще малознаних ранньомодерних геральдичних символів княжої влади української та європейської традицій. Окремо у статті було розглянуто спроби істориків і митців XIX–XX ст. графічно відтворити поліхромний герб гетьмана як князя Священної Римської імперії та найбільш обґрунтовані й детальні його кольорові реконструкції, виготовлені технікою комп’ютерної графіки і опубліковані у 2019–2022 рр.
