Іван Мазепа

З червня 2020 року Нацбанк України ввів до грошового обігу країни монету номіналом в 10 гривень. Монета виконана з цинкового сплаву з гальванічним покриттям нікелем. Поява цієї монети одразу викликала дискусію щодо “точності” зображення гетьмана Івана Мазепи на її аверсі (Див.: Монета 10 гривень). З приводу висловлених претензій і зауважень деякі журналісти звернулись до відповідних фахівців, зокрема, доктора історичних наук, провідної співробітниці Інституту історії України НАН України Ольги Ковалевської, яка подала роз’яснення з приводу “портрету Мазепи” на монеті (Див.: Здається, це не Мазепа…). Звертаємо увагу наших Читачів на цю проблему, й, оскільки, ніяке коротеньке інтерв’ю чи коментар, не може дати відповіді на всі запитання, радимо звернутися до серйозної наукової літератури, присвяченій цій темі (читайте праці Ольги Ковалевської, присвячені згаданій проблемі автентичної та уявної іконографії Івана Мазепи: Іван Мазепа: у запитаннях та відповідях. К.: Темпора, 2008; Гетьман. Осмислення. К.: Темпора, 2009; Іконографія Івана Мазепи в образотворчому мистецтві ХХ – початку ХХІ ст. К.: Темпора, 2013; Зображення крізь віки: іконографія козацької старшини XVII‒XVIII ст. В 2-х ч. К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. Ч.1. Монографія; Таємниці козацьких портретів. К.: ТОВ «Видавництво “Кліо”», 2019; «Мазепинські річниці» як віхи формування уявної іконографії Івана Мазепи ХХ ‒ початку ХХ ст. // Academia. Terra Historiae. Студії на пошану Валерія Смолія: У 2-х кн. К.: Ін-т історії України НАН України, ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2020. Кн. 2: Простори історика. С. 411‒430).)

У рубриці “Бібліотека” з дозволу автора розміщено чергову статтю д-ра Володимира Мезенцева, присвячену аналізу та реконструкції гербових фігур з кахлів, знайдених під час нещодавніх розкопок у Батурині. Праця є продовженням досліджень відомого археолога, результати яких регулярно репрезентувалися серед матеріалів сайту. З паперовим варіантом статті можна ознайомитися на сторінках знаного в Україні часопису “Сіверщина в історії України” (Вип.13, Київ-Глухів, 2020).
Стаття

Згідно з Указом Президента України №168/2020 від 6 травня 2020 року (Указ Президента) з нагоди Дня піхоти
54-тій окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України присвоєно почесне найменування “імені гетьмана Івана Мазепи”, чим продовжено традицію найменування зразкових військових частин українського національного війська.

У травнні цього року сайт “Ім’я Івана Мазепи” отримав чергову дотацію на його підтримку від Дослідного Інституту “Україніка” та Крайової управи Ліги україців Канади у м. Тoронто. Подібні субсідії цієї установи, надані у 2017-2019 рр., допомогають утримати і регулярно поновлювати сайт новими матеріалами і тим самим живити інтерес до особи й діяльності гетьмана Івана Мазепи, його доби та сучасних досліджень у цій царині історії України.
Висловлюємо щиру подяку президенту Дослідного Інституту “Україніка” в Торонто та виконавчому директору Крайової управи Ліги україців Канади пану Оресту Стеціву і сподіваємося на подальшу співпрацю!

У 2017 році на сторінках відомого спеціалізованого часопису “Соціум” (випуск 13-14) було опубліковано дві статті, які прямо чи опосередковано були присвячені Івану Мазепі. Одна з них була присвячена формуванню образу “гетмана-изменника” (Андрій Бовгиря. “Гетман-изменник”: конструювання образу Івана Мазепи у XVIII ст.), а інша – стосувалася взаємин посла Петра Толстого з Мазепою та Палієм (В’ячеслав Станіславський. Подорож російського посла Петра Толстого до Туреччини теренами Гетьманщини та Правобережжя в 1702 р.: дипломатичні прийоми, дорожні випадки, взаємини з Іваном Мазепою та Семеном Палієм). Розміщуємо посилання на ці публікації, які можуть зацікавити наших Читачів.
"Гетман-изменник"
Взаємини з Мазепою та Палієм

Усім, хто цікавиться меценатською діяльністю Івана Мазепи, буде цікаво дізнатися про те, що зусиллями Надзвичайного і Повноважного Посла України в Лівані Ігор Осташа віднайдено і готується до друку знамените Алеппське Євангеліє Івана Мазепи, видане його коштом у 1708 році. Про особливості пошуків, духовні й культурні зв’язки Гетьманщини, Сірії й Лівану дивіться у документальному фільмі Андріани Білої (режисер Станіслав Литвинов) “Посол України в Лівані про Євангеліє Мазепи”
Алеппське Євангеліє

У 2009 році на сторінках “Українського історичного журналу” (№6, 2009, с.16-24) було опубліковано цікаву статтю Олени Дзюби, в якій на основі текстологічного та історичного аналізу було поставлено під сумнів автентичність листів Івана Мазепи до Мотрі Кочубей. Чим аргументувала історик свою точку зору? Читайте далі за посиланням:
Стаття