Нещодавно у 15 випуску збірнику статей “Сіверщина в історії України” за 2022 рік була опублікована стаття відомого дослідника мазепинської доби, археолога д-ра Володимира Мезенцева, присвячена питанням зображень та реконструкції княжого гербу Івана Мазепи. В публікації вперше узагальнено всі відомі дотепер графічні та рельєфні зображення князівського герба Мазепи XVIII–XXI ст., зокрема на гравюрі «Великого всезагального гербовника» (Нюрнберг, 1887), на кахлях з опорядження печей розкопаної резиденції генерального писаря Пилипа Орлика в Батурині та на срібній печатці 1707–1708 рр. з приватного зібрання Музею Шереметьєвих у Києві. Особлива увага автором приділена дослідженню ще малознаних ранньомодерних геральдичних символів княжої влади української та європейської традицій. Окремо у статті було розглянуто спроби істориків і митців XIX–XX ст. графічно відтворити поліхромний герб гетьмана як князя Священної Римської імперії та найбільш обґрунтовані й детальні його кольорові реконструкції, виготовлені технікою комп’ютерної графіки і опубліковані у 2019–2022 рр.

Стаття

Традиційною для нашого сайту є презентація текстів звітів про результати археологічних досліджень в Батурині, підготовлені членами Батуринської археологічної експедиції, зокрема Володимиром Мезенцевим, Юрієм Ситим та Олександром Коваленком. Черговий звіт за 2018 рік англійською мовою був опублікований на сторінках збірника наукових праць “Сіверщина в історії України” (С.29-34).
Посилання на збірник подаємо за згодою авторів.
Археологічний звіт за 2018 рік (PDF)

Щойно побачило світ нове дослідження д-ра Володимира Мезенцева, присвячене декору українських церков часів Івана Мазепи – “Італійський ренесансний елемент в декорі церков Наддніпрянщини XVII–XVIII ст.” Стаття опублікована у ІІІ-му розділі 12 випуску збірника наукових праць “Сіверщина в історії України” за 2019 рік (С.136-150). Автор вперше звернув увагу на керамічний декор українських церков та його походження. На думку В.Мезенцева прийом оздоблення споруд Центральної України XVII–XVIII ст. керамічними полив’яними розетками має багато спільного з архітектурним декором часів італійського Відродження. Дослідження базується на натурних обстеженнях і фото автора цих автентичних і реконструйованих виробів на пам’ятках зодчества і в музейних колекціях Італії. Стаття розміщена в рубриці “Бібліотека” з дозволу автора.
Сіверщина в історії України (PDF)

Наприкінці 2018 року в інтернет-виданні КНУ імені Т.Г.Шевченка “Текст і образ: актуальні проблеми історії мистецтва” (2018, №2(6) було опубліковано статтю Ольги Ковалевської “Візуалізації “мазепинської легенди”: зміст, джерела, еволюція, традиційні та модернізаційні інтерпретації”. У своєму дослідженні авторка проаналізувала витоки так званої мазепинської легенди, форми її літературних та мистецьких інтепретацій, причини зміни первісного змісту та приклади використання відомого сюжету у непритаманних політичних та історичних умовах. Публікація оздоблена ілюстраціями. Текст розміщений на нашому сайті за згодою авторки.
Стаття Мазепинська_легенда

До бібліотеки сайту додано нову статтю відомого археолога Володимира Меценцева про підлоги Мазепинського палацу на Гончарівці поблизу Батурина. У статті вперше проводяться порівняння способів мощення і декору підлог резиденції гетьмана І. Мазепи у Батурині та споруд Польщі й Італії Нового часу. У тектсті праці використані переважно авторські натурні обстеження та фото підлог цих архітектурних пам’яток, виявлено аналогії конструкцій і ораментації та відмінності будівельних матеріалів підлог, італійські й польські впливи на оформлення інтер’єрів Мазепиного палацу та інших будівель ранньомодерної України.

Приємного Вам читання!

Західні аналогії конструкції підлог Мазепинського палацу в Батурині

У світовій культурі ХVІІІ–ХХ століть не так багато відшукаєш історичних постатей, які були б настільки популярні, як український гетьман Іван Мазепа. Література, музика, живопис, драматичний театр, а згодом і кіно, – стільки Муз «опікувалися» Мазепою! Одіссея його як унікального романтичного героя розпочалася ніби з легкого помаху руки Вольтера, який в «Історії Карла ХІІ» зав’язав захопливий сюжет про коханця, притороченого суперником до дикого коня, що мчить степом. Після того ця любовна пригода (ясна річ, відчутно дофантазована поетичною уявою) ожила в поемах Д. Байрона і Ю. Словацького. А вже Віктор Гюго написав не про пригоди пристрасного коханця, а про Мазепу-гетьмана, козака-характерника, який після невдалої битви разом зі шведським королем полишає Україну. Згодом з’явилися романи, картини, опери… Далі…

Документ розміщено із люб’язної згоди авторів та видавництва.

Гетьман Іван Мазепа: постать, оточення, епоха. Зб. наук. праць / Відп. ред. В. А. Смолій, відп. секр. О. О. Ковалевська. — К.: Інститут історії України НАНУ, 2008. — 398 с.
Висвітлено проблеми внутрішньої та зовнішньої політики І. Мазепи, події Великої Північної війни 1700—1721 рр., представлено дослідження, присвячені окремим пам’яткам української культури кінця XVII — початку XVIII ст., фольклорні інтерпретації образів гетьмана Мазепи та фастівського полковника Палія, рефлексії сучасних вчених щодо історіографічної оцінки постаті гетьмана у ХІХ ст.; документи, які ілюструють діяльність І. Мазепи, П. Орлика, а також щоденник шведського офіцера, який є змістовним джерелом щодо подій 1709 р. під Полтавою.
Для науковців, аспірантів, студентів, а також тих, хто цікавиться українською історією.

Редакційна колегія: д. і. н., академік НАН України В. А. Смолій (відп. редактор), к. і. н. О. О. Ковалевська (відп. секретар), д. і. н., проф. О. А. Бачинська, д. і. н. проф. В. М. Горобець, д. і. н., проф. С. А. Леп’явко, к. і. н. В. М. Матях, д. і. н. П. М. Сас, к. і. н. В. В. Станіславський, д. і. н. Т. В. Чухліб.

Рецензенти: О. І. Гуржій, доктор історичних наук, професор; О. А. Удод, доктор історичних наук, професор; В. О. Щербак, доктор історичних наук, професор;

Автори вміщених статей та матеріалів висловлюють свою власну думку, що не обов’язково збігається з поглядами членів редколегії, і несуть відповідальність за достовірність наведених фактів та відомостей.

Для ознайомлення зі статтями перейдіть за посиланням: Збірник