Social and political essays
Latest topics in "History"
Test by Ivan Mazepa →
Why the State failed an exam on commemoration of 300-years anniversary of the Ukrainian-Swedish union and Poltava battle.
The viscount М. de Vogüé, author of “The critical studies from the Russian history” (1911), has finished his thoughts about Ivan Mazepa with French courtliness: “The rivals hated him, but the women loved him, the church cursed him, but the poets glorified him!”
Якби ж то! Якби рація була на боці цього великодушного й натхненного віконта. Насправді ж, у жінок і поетів є чимало конкурентів, особливо серед політиків. І через те Мазепі, попри оптимізм М. де Вогюе, й досі складно. Вже саме його ім’я має властивість червоної ганчірки. Враження таке, що своїм переходом до Карла ХІІ Іван Степанович зачепив якісь архетипні сфери тих, хто ніяк не повірить, що Україна – це не Росія…
Ювілей як випробування
Протягом останнього року гетьман Іван Мазепа був, по суті, центральною постаттю в наших дискусіях про історію. Сперечалися, звісно, й про природу Голодомору 1932-1933 років, про УПА, про політичні колізії Другої світової війни, проте ніхто з персоналій української минувшини не привернув до себе стільки уваги, як Мазепа. Навіть Степан Бандера, який мало не переміг Ярослава Мудрого в дивному телерейтингу «Великі українці». Відзначення 300-річчя українсько-шведського союзу (жовтень-листопад 2008 р.) і Полтавської битви (червень-липень 2009 р.) було боротьбою ЗА Мазепу або ПРОТИ Мазепи. Це – всередині України. Що ж до Росії, то офіційне ставлення до подій 1708-1709 років і до особи гетьмана там залишилося без змін. Дякувати Богу, що хоч історики (далеко не всі!) перестали говорити про зраду Мазепи, вживаючи натомість слово «перехід». More…
Hetman Ivan Mazepa as the reformer of the Cossacks’ State →
The activity of Ivan Mazepa as the State builder is distinguished by its large scale, systematic nature and high effectiveness. In our opinion, the tasks ahead of him as the governor of the Zaporizhian Army can be grouped in several crucial directions: assuring inviolability of his power; maintaining stability in the society; ensuring and promoting its social, economic and cultural development; defending the State against incursion of the exterior enemies. Поширення влади на втрачені українські землі, насамперед, на Правобережну Україну, а також максимально можливе зростання контролю над Запорозькою Січчю.
У дослідників не викликає сумніву те, що Івану Мазепі були притаманні всі найважливіші риси, необхідні для керівника держави. Найкращим свідченням цього є його політика, яка забезпечила виконання всіх зазначених завдань. І лише надзвичайні обставини — перенесення театру воєнних дій між Росією та Швецію на територію України призвели до краху політичної кар’єри гетьмана, а заразом і до поразки прагнень національно-патріотичних сил до державної незалежності. Аби не применшувати досягнень попередників, необхідно наголосити на тому, що йому довелося діяти в умовах відносної внутрішньої стабільності та забезпеченої обороноздатності перед зовнішніми викликами.
Hetman Ivan Mazepa in a struggle for the Right-Bank Ukraine →
One of the crucial tasks ahead of the Hetman’s government was the return of its power over the Right-Bank Ukraine which has been under supremacy of Rzecz Pospolita. This time the matter was about original Ukrainian lands from time immemorial, which possession could strengthen significantly the potential of the State. It is symbolical that namely Mazepa was fortunate to unite under his power for certain period both parts of the torn out Cossacks’ State.
Необхідно зазначити, що формально гетьман був обмежений в своїх можливостях діях у цьому напрямку. Він мав дотримуватися умов миру, укладеного в 1686р. між Річчю Посполитою та Росією, що було зафіксовано в Коломацьких статтях, мусив «задовольнятися тими містами, які в договорах названі, і в уступлені в сторону польську не вступати й до порушення договорів ніяких причин не давати». Однак і в цих обставинах потрібно було робити все можливе для поширення свого впливу на Правобережжя, адже не виключалася можливість нового збройного протистояння як з Польщею, так і Туреччиною, котре могли різко змінити розклад політичних сил.
Relations of Ivan Mazepa with Walachia and Moldova authorities (according to the unpublished letters of the hetman dated 1691–1700) →
“Relations of Ivan Mazepa with Walachia and Moldova authorities” in pdf-scan format. This document is published under gracious consent of the author and the publishing house.
The known facts about political relations of the Zaporizhian Host at the times of Ivan Mazepa with Walachia (Mul’tyanskyi) and Moldova (Wallachian) principalities give evidence about their rather intense manner, which was not hampered by the Turkey dominion. Навпаки, господарі прагнули забезпечити політичне майбутнє князівств та гарантувати власну будучність у тому разі, коли їхні держави будуть відвойовані в Туреччини. Реальними суперниками на оволодіння князівствами були на той час Австрія та Польща. Певні політичні розрахунки існували в господарів й щодо Росії, яка, перебуваючи у війні з Османською імперією, впливала на долю регіону. Піднімалося питання про спрямування Москвою сил на допомогу князівствам, що мало б сприяти їх звільненню від Стамбула, звучали пропозиції й про підданство Росії.
Важлива роль при цьому відводилася українському гетьману, як правителю близької до князівств країни, котрий був посередником у контактах із росіянами, добре орієнтувався в справах регіону, мав вагомий політичний вплив у Москві та, врешті, розпоряджався значними військовими силами. У цій статті ми зробимо спробу розглянути динаміку цих взаємин та викласти основні питання, котрі піднімалися під час контактів Івана Мазепи з господарями Валахії та Молдови з залученням даних недрукованих листів гетьмана, які знаходяться у Російському державному архіві давніх актів .
Перші відомі нам факти про зазначені взаємини відносяться до 1688 р. 16 серпня цього року в обоз до Мазепи прибув архімандрит Афонського монастиря святого Павла Ісайя. Він їхав до російських царів від валашського господаря Шербана Кантакузіно (1678–1688), який звертався до них з проханням про допомогу в звільненні його князівства від влади Османської імперії. Це була реакція на бажання Австрії заволодіти Валахією, активно підтримуване Ватиканом. Крім грамоти від господаря архімандрит віз до Москви листи від патріарха Діонісія та сербського патріарха Арсенія. Особливого листа від Кантакузіно з проханням про сприяння архімандриту Ісайя передав Мазепі.
20 серпня гетьман писав князю Василю Голіцину про приїзд Ісайї, інформуючи, що разом з воєводою Леонтієм Неплюєвим видали архімандриту проїжджі листи до Москви. В листі до Голіцина та згаданому в ньому посланні до царів Мазепа звертав увагу на плани католиків щодо захоплення Царгорода й викорінення православ’я».
Листом від 31 серпня 1688 р. з табору на Самарі гетьман відповідав на послання валашського господаря. Згадавши про укладення договору між Російською державою та Річчю Посполитою, Мазепа повідомляв про розпорядження царів щодо походу російських та українських військ з метою спорудження укріпленого міста на Самарі, а також про запланований похід наступного року на Крим. При цьому гетьман висловлював Кантакузіно побажання успіху в справі звільнення християн з турецької неволі…
Magic circle of Poltava anniversaries (in occasion of 300-years of Poltava battle) →
“Magic circle of Poltava anniversaries” in “pdf-scan” format. This document is published under gracious consent of the author and the publishing house.
Governmental celebration of 370-years birthday anniversary of the hetman Ivan Mazepa on March 20, 2009 →
This year for the first time in Ukraine the birthday anniversary of the hetman Ivan Mazepa was celebrated on the national level. The governmental solemnities in which the President of Ukraine V. Yushchenko took part comprised several major events: requiems on the native land of the hetman, opening of the commemorative stone at former site of the Saint-Michael military cathedral built under funding by I. Mazepa.
Зранку 20 березня 2009 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет відслужив панахиду за спочилим гетьманом на його батьківщині в Свято-Миколаївському храмі, що знаходиться у селі Мазепинці Білоцерківського району Київської області. Його Святості співслужили вікарій Київської єпархії митрополит Переяслав-Хмельницький Димитрій, благочинний Білоцерківського району прот. Миколай Пауков, благочинний Фастівського району прот. Миколай Данилів, благочинний Сквирського району о. Миколай Гопайнич, настоятель храму о. Андрій Банах та духовенство Київської єпархії.
На богослужінні був присутній Президент України Віктор Ющенко, а також голова Київської обласної держадміністрації В. Ульянченко, міністр культури і туризму В. Вовкун, міністр оборони Ю. Єхануров, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Ю. Павленко, народні депутати, представники місцевої влади, козацьких організацій.
(Фотоматеріали з офіційного сайту Української Православної Церкви Київського Патріархату)
Visual image of Ivan Mazepa: new approaches to the search of the authentic images →
Contributed by Olga Kovalevska
Portraits attributed to Mazepa
Norblin de la Gourdaine. J.P. MAZEPA. . 1775.
Paper. Acquaforte. 10,0×9,4
Caption under engraving: “Mazepa aetatis 70″
Collection of the Pavlikovs’kyi family (V. Stefanyk National Scientific Library, Lviv) P.8499.; National museum in Krakow; ІІІ – 13945
“Pidhirtsi type” of the portraits
The basis of this series of depictions became the portrait made by the unknown artist at the end of XVII – in the first half of XVIII centuries (Drawing 1). The portrait from the Drawing 1 was kept in Pidhirtsi castle (zamek w Podhorcach) till 1939. Today the painting from the Drawing 1 is lost.
More…