Governmental celebration of 370-years birthday anniversary of the hetman Ivan Mazepa on March 20, 2009
This year for the first time in Ukraine the birthday anniversary of the hetman Ivan Mazepa was celebrated on the national level. The governmental solemnities in which the President of Ukraine V. Yushchenko took part comprised several major events: requiems on the native land of the hetman, opening of the commemorative stone at former site of the Saint-Michael military cathedral built under funding by I. Mazepa.
Зранку 20 березня 2009 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет відслужив панахиду за спочилим гетьманом на його батьківщині в Свято-Миколаївському храмі, що знаходиться у селі Мазепинці Білоцерківського району Київської області. Його Святості співслужили вікарій Київської єпархії митрополит Переяслав-Хмельницький Димитрій, благочинний Білоцерківського району прот. Миколай Пауков, благочинний Фастівського району прот. Миколай Данилів, благочинний Сквирського району о. Миколай Гопайнич, настоятель храму о. Андрій Банах та духовенство Київської єпархії.
На богослужінні був присутній Президент України Віктор Ющенко, а також голова Київської обласної держадміністрації В. Ульянченко, міністр культури і туризму В. Вовкун, міністр оборони Ю. Єхануров, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Ю. Павленко, народні депутати, представники місцевої влади, козацьких організацій.
(Фотоматеріали з офіційного сайту Української Православної Церкви Київського Патріархату)
По завершенні панахиди Святійший Владика разом з Главою держави та усіма присутніми на богослужінні вирушили ходою до пам’ятника гетьману І. Мазепі – бронзового погруддя роботи скульптора Є. Горбаня для покладання квітів.
Після цього Президент України В. Ющенко виголосив промову, у якій зокрема зазначалося: «Сьогодні вшановуємо будівничого держави, мудрого політика, дипломата і полководця, талановитого поета, покровителя освіти і мистецтв, захисника нашої віри», додавши, що йдеться, про відновлення справедливості та правди про цього видатного діяча.
(Фотоматеріали з офіційного сайту Української Православної Церкви Київського Патріархату)
О першій годині дня 20 березня 2009 р. за участі Президента країни, представників центральних органів державної влади та Київської міської державної адміністрації, яка виступила ініціатором цього заходу, на площі Слави відбулася урочиста церемонія відкриття пам’ятного каменю – на місці, де знаходився собор Св. Миколая, збудований коштом гетьмана Івана Мазепи протягом 1690−1696 років відомим архітектром Й. Старцевим.
(Фотоматеріали з офіційного сайту Президента України)
У 1821 році цей храм був переданий у розпорядження Військового відомства й відтоді став символом військової слави, і за ним закріпилася назва «Свято-Миколаївський військовий собор». Тут правили молебні в пам’ять загиблих воїнів та у дні військових перемог.
За свідченнями сучасників, храм Святого Миколи був кам’яний, одноповерховий, збудований в архітектурних формах українського (мазепинського) бароко. Живопису і мозаїк усередині не було. Але храм мав надзвичайної краси іконостас – різьблений з дерева, позолочений і складався він аж із семи ярусів. Іконостас Миколаївського собору називали одним із найкращих у Києві. Серед прочан Миколаївський собор був шанований за те, що в ньому зберігалися мощі св. Іоанна Златоуста.
Певна особливість місця розташування цього храму полягала у тому, що коли мандрівник, паломник чи торгова людина наближалися до переправи на Дніпрі з боку Чернігівського шляху, то перше, що вони бачили на протилежному березі, то був собор Св. Миколи, купола якого виблискували яскравіше за лаврські.
У 1934 році Свято-Миколаївський військовий собор був зруйнований більшовиками. Згодом на його місці був збудований палац дітей та юнацтва «Піонер».
Наприкінці того ж дня в Національній опері України відбувся урочистий вечір, присвячений 370-ій річниці від дня народження Івана Мазепи «А за віру хоч умріте, і вольностей бороніте».
На початку вечора з промовою виступив Президент України Віктор Ющенко.
(Фотоматеріали з офіційного сайту Президента України)
Головна думка, яку Глава держави намагався донести до аудиторії, полягала у тому, що «досить дивитися на власну історію чужими очима». Оцінюючи історичну роль, яку відіграв І. Мазепа у вітчизняній історії, Президент, зокрема зазначив: «Попри наростаючий тиск Москви, Іван Мазепа наполегливо й послідовно йшов до головної мети: перетворення України на державу європейського зразка зі збереженням традиційного козацького устрою. У захисті свобод і прав України гетьман вбачав своє призначення і свій обов’язок: «Я нічого не шукаю, окрім щастя тому народові, який ушанував мене гетьманською гідністю і з нею довірив мені долю свою. Проклятий був би я і зовсім безсовісний, якби віддав вам зле за добре і зрадив його за свої інтереси!» Саме в цьому і тільки в цьому ключі ми, українці, маємо оцінювати й останній державний чин Івана Мазепи» (Повний текст промови).
Після офіційної промови Президента відбувся урочистий концерт, в якому взяли участь Український народний хор Київського Національного університету культури та мистецтв; Національна академічна заслужена капела бандуристів України імені П. Майбороди; народна артистка України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, Герой України Ніна Матвієнко; ансамбль стародавньої музики Костянтина Чечені; чоловіча група Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського; заслужений артист України, кобзар Тарас Компаніченко; гурт старовинної музики «Хорея козацька»; муніципальний камерний хор «Київ»; народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, кобзар-лірник Василь Нечема; соліст Національної опери – заслужений артист України Василь Колибабюк; народні артисти України: Тарас Штонда, Сергій Магера; Національний оркестр народних інструментів України; Національний заслужений академічний український народний хор імені Г. Верьовки.
Матеріал підготовлено О. Ковалевською
