Зворотний зв’язок
Наповнення сайту: Ольга Ковалевська
Дизайн, адміністрування: Юрій Жарков
Для того, щоб надіслати нам приватне повідомлення, скористайтесь формою зворотного зв’язку, поданою нижче, або адресою нашої електронної пошти:
![mazepa [крапка] name [песик] gmail [крапка] com](http://www.mazepa.name/images/mazepa-name-email.jpg "mazepa [крапка] name [песик] gmail [крапка] com"){kind=small}
У новинах сайту «Ім’я Івана Мазепи»
08.12.2024
Іван Мазепа як ранньомодерний володар
У 5 номері "Українського історичного журналу" за 2024 рік з'явилась нова стаття відомого українського історика Олексія Сокирка "Іван Мазепа як ранньомодерний володар". Автор проаналізував постать й діяльності Івана Мазепи в контексті інституційних, соціальних та світоглядних змін, яких зазнавали держави ранньомодерної Європи. У статті послідовно розглянуто різні аспекти діяльності І. Мазепи крізь призму політичної ідеології гетьманату, його стосунків зі світською та церковною елітами, головних напрямів і характеру зовнішньої, внутрішньої політики. Істориком також продемонстровано зміни у трактуванні особи володаря політичними текстами й панегіриками епохи, зауважено надання ним переваги дипломатичним методам над військовими, розкрито особливості розбудови військових інститутів на тлі Мілітарної революції. Наприкінці свого дослідження О. Сокирко сформулював основні висновки, яких дійшов: 1) Мазепа відігравав типову роль володаря для потестарного ландшафту ранньомодерної Європи, суголосну тенденціям XVII ст., котрі зберігали у статусі й функціях володарів чимало домодерних рис. 2) Влада гетьмана спиралася на політичну еліту та інститути, витворені в результаті синтезу річпосполитських і козацьких політичних традицій. Поєднання цих тенденцій сформувало «учасницьку» модель управління й розподілу владних прерогатив. Вони базувалися на балансі між вертикальними владними ієрархіями та горизонтальними зв’язками. Така модель політичного устрою не зазнала модернізації навіть під впливом воєн й інших геополітичних викликів кінця XVII — початку XVIIІ ст., в той час, коли сусідні держави в боротьбі за політичне та мілітарне лідерство заходилися вдосконалювати свої механізми мобілізації військово-економічного потенціалу.
Заохочуємо наших Читачів до ознайомлення з новим дослідженням сучасного мазепознавства.
Сокирко О. Іван Мазепа як ранньомодерний володар // Український історичний журнал. 2024. Число 5. С. 40-61.
URL: http://resource.history.org.ua/publ/UIJ_2024_5_4
04.10.2024
Мазепіана в музейних зібраннях та приватних колекціях України
На 2024 рік припали одразу дві річниці, повʼязані з постаттю українського гетьмана Івана Мазепи: 385 років з дня його народження та 315 років з дня смерті. Першу дату у березні ми відзначили проведенням Круглого столу і нині чекаємо на друк матеріалів, серед яких буде чимало таких, котрі можна назвати новим словом у вітчизняному мазепознавстві. Другу, у вересні, планували відзначити відкриттям виставки, присвяченої не стільки самому гетьману, скільки памʼяті про його. Нарешті, це відбулось! 2 жовтня 2024 року на другому поверсі Успенського собору Києво-Печерської лаври (у приміщенні так званої бібліотеки) наша виставка була урочисто відкрита! Вона присвячена особливостям формування різних образів Мазепи від часів імперій до сьогодення. За допомогою експонатів ми розказуємо про Мазепу, яким його бачила Російська імперія, яким сприймали його в Європі та Америці, яким прагнули представити українці часів боротьби за українську державу у 1917−1920 рр. Кожен відвідувач зможе дізнатися, як образ реальної історичної постаті за совєтської влади перетворили на жахливе опудало, яким лякали суспільство. Усі, хто прийде на виставку зможе побачити на власні очі, яких титанічних зусиль вартувало українцям в еміграції, зберігати памʼять про гетьмана і заново формувати його образ – образ борця за самостійність. Саме завдяки цим зусиллям на зорі Незалежності образ Мазепи досить швидко почав повертатися в українську історичну науку, в художню літературу, музику, мистецтво. За понад 30 років в Україні сформувалася велика мазепіана, яка нині зберігається як у національних/державних музеях, так й у приватних колекціях. Окремі експонати, які ми представили до уваги відвідувачів, можуть бути їм знайомі. Натомість деякі з них, вони побачать вперше. Загалом, предмети, виставлені у приміщенні бібліотеки Успенського собору, ніколи раніше не демонструвалися разом! Відвідування виставки супроводжується кураторською екскурсією Ольги Ковалевської.
Нижче подаємо посилання на пост з офіційної сторінки КЗКПЛ про цей захід. Там ви знайдете і фотозвіт про подію.
І знову про Янголів Батурина
Бібліотека сайту "Ім'я Мазепи" поповнилась черговою статтею д-ра Володимира Мезенцева "Західні риси зображень янголів на кахлях Мазепиної столиці", опублікованої на сторінках відомого в Україні часопису "Сіверщина в історії України" (Вип.17, 2024, с.81-104). На сторінках цієї праці автор продовжив аналізувати зображення янголів-путті часів Івана Мазепи (1687-1709) з відомих кахлів, знайдених під час археологічних розкопок у Батурині. У змісті обґрунтовується припущення про запозичення київськими й батуринськими майстрами мотиву путті з характерними орнаментальними деталями італійського походження від ренесансних і барокових кахлів чи скульптури Речі Посполитої. Показані впливи мистецтва Відродження і бароко Заходу на художню кераміку столиці козацької держави у період її найвищого піднесення. Текст статті багато ілюстрований світлинами та комп’ютерно-графічними реконструкціями цілих кахлів Батурина, Польщі та горельєфів путті Італії Нового часу.
Запрошуємо до читання та дискусії.
Стаття
22.06.2024
Старовинні канти Мазепинської доби
Кілька років тому на нашому сайті було розміщено цікаву статтю Володимира Кушпета про український кант XVII - XVIII ст. (http://www.mazepa.name/ukrayinskyj-kant-xvii-xviii-st/).
Кант – це багатоголосна (найчастіше триголосна) пісня напівпрофесійного походження із силабічним (або силаботонічним) текстом побутового світського або духовно-моралістичного змісту. Духовні канти часто позначалися також терміном «псальма».
Відомий очільник гурту "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко протягом багатьох років записував, опрацьовував і представляв до уваги широкого загалу твори української музичної культури Мазепинського часу. Записи цих кантів, викладені на YouTube-каналі музичного колективу, супроводжуються короткою характеристикою кожного твору, а також описом, який стосується дати та місця сучасного виконання.
Для уваги наших Читачів ми вибрали найбільш цікаві канти часів Івана Мазепи, включаючи й ті, які, як вважають дослідники, були створені ним власноруч.
Приємного прослуховування!
Канти_XVII_XVIII_століть
Слідкуйте за цікавими новинами від сайту «Ім’я Івана Мазепи» на нашому Twitter-каналі!
Ми готові до співпраці 