Федеральна державна установа «Державний історико-культурний музей-заповідник «Московський Кремль» (м. Москва, Російська Федерація)
Історія формування, розвитку та діяльності музейної установи в Московському Кремлі нараховує майже три століття. Вперше статус музея Майстерня та Оружейна палата отримали внаслідок Указа імператора Олександра I «О правилах управления и сохранения в порядке и целости в Мастерской и Оружейной палате ценностей”» від 10 березня 1806 р. Розробкою концепції, формуванням штату та проведенням основних заходів з утворення музея керував дійсний таємний радник Петро Степанович Валуєв.
В результаті змін, що відбулися в історії країни на початку XX століття, на території Московського Кремля до 1920-х років сформувався унікальний музейний комплекс. До його складу, крім Оружейної палати, увійшли Успенський, Архангельський и Благовіщенський собори, церква Положення різи Богородиці, ансамбль дзвінниці Івана Великого й Патріарший палац XVII ст.
З березня 1918 р. по березень 1953 р., поки на території Кремля перебували вищі органи влади РРФСР та СРСР, а також особисті кабінети В. Леніна (Ульянова) та Й. Сталіна (Джугашвілі), він був закритий для вільного відвідування.
У 1990 році Московський Кремль бул внесено до Списку всесвітнього культурного та природного спадку ЮНЕСКО. Наступного року усі музеї, що були розташовані на території Кремля, були перетворені на Державний історико-культурний музей-заповідник «Московський Кремль». 1997 року на території заповідника було проведено масштабні реставраційні роботи. Зокрема, було відтворено знаменитий Червоний ґанок (Красное крыльцо) Грановитої палати, Олександрівська та Андріївська зали Великого Кремлівського палацу, проведено реставрацію будинку Сенату.
Зібрання Державного історико-культурного музею-заповідника «Московський Кремль» нараховують понад 60 тисяч памятників історії, культури та мистецтва. З них лише три з половиною тисячі входят до складу постійних експозицій. Загальні хронологічні межі експонатів від кінця III тисячоліття до новой ери до нашого часу. Але основна частина музейного фонду відноситься до періоду російського середньовіччя та Нового часу.
Особливий інтерес викликають експонати Московської Оружейної палати, де зберігається чимало речей, пов’язаних з діяльністю українських гетьманів, зокрема гармата «Лев» 1705 р., створена Карпом Балашевичем коштом І. Мазепи. Гармата стоїть перед будинком Оружейної палати неподалік Троїцької брами Кремля.
Гармата «Лев». Відлита з бронзи 1705 р. Майстер Карп Балашевич. Лафет ХІХ ст. із зображенням гербу «Курч». Сучасне фото. 2006 р.
Булава. Туреччина (?), XVII ст.
Булава. Туреччина, XVII ст.
Булава. Росія (?), XVII ст.
Пернач. Росія, XVII ст.
Пернач. Росія, XVII ст.
