Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів Стародавній» (м. Чернігів, Україна)
Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» є одним із головних туристичних об’єктів Чернігівщини та України. До його складу входять 29 унікальних пам’яток архітектури та історії, шість з яких домонгольського періоду і на думку фахівців вважаються одними з найдавніших у Східній Європі. Заповідник було засновано 20 лютого 1967 р. на правах філіалу Державного архітектурно-історичного заповідника «Софіївський музей». Серед споруд, які входять до складу Заповідника Спаський собор, Борисоглібський собор, Антонієви печери, комплекс Чернігівського колегіуму. Одним з найяскравіших храмів князівськой доби у Чернігові вважається Борисоглібський собор (1120 – 1123 рр.) – усипальниця князів роду Давидовичів. В ХVІІ ст. в Борисоглібському соборі були поховані видатні православні ієрархи: Лазар Баранович, св. Феодосій Углицький, Амвросій Дубневич та Феофіл Ігнатович.
Нині Борисоглібський собор є музеєм Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» та Будинком хорової спадщини, де проходять концерти духовної музики. Окрасою експозиції собору є срібні з позолотою царські врата, вагою близько 56 кг. Вони були виготовлені на початку ХVІІІ ст. за наказом гетьмана І. С. Мазепи, в майстерні Пилипа Якоба Дрентветта в Аусбурзі (згідно клейма на металі врат).
- Царські ворота (брама) іконостасу Борисоглібського собору. Пилип Якоб IV Дрентвент. Поч. XVIII cт. Аугсбург. Срібло. Позолота. Литво. Карбування. 2, 66 х 1,21 м; вага – 56 кг.
Однією з найдивовижніших архітектурних споруд міста вважається корпус Чернігівського колегіуму. Колись ця будівля входила до складу кафедрального Борисоглібського монастиря – резиденції чернігівських архієпископів. Вона складається з довгого двоповерхового корпусу монастирської трапезної та дзвіниці, що безпосередньо прилягає до неї. Розбудовувати кафедру почав чернігівський архієпископ Лазар Баранович, який 1672 р. переїхав до Чернігова. Можливо, за його ініціативою і розпочалося будівництво трапезної. В 1700 – 1702 рр. чернігівський архієпископ Іоан Максимович за підтримки та фінансування гетьмана Івана Мазепи прибудував до неї впритул дзвіницю, зв’язавши її з другим поверхом трапезної, яка в східній частині мала церкву Всіх Святих. Два куполи цієї церкви до нашого часу не збереглися. Про меценатство гетьмана свідчить закладна дошка дзвіниці з гербом Івана Мазепи та записом про пожертвування гетьмана, яка зараз експонується в одній з виставкових зал. Дзвіниця мала церкву названу на честь патронального святого гетьмана − Іоана Предтечі.
- Закладна дошка Чернігівського колегіуму із зображенням герба І. Мазепи. Поч. XVIII ст. Віднайдена 1954 р. Містить напис: «Сей храм создан Божим благословеннім й прещедрим даяніем й іждивеніем от ясневельможного пана Іоанна Мазепи, славного войск российских гетмана…». Керамічна плита. 68,5 х 58, 2 см.
Схожі публікації:
- Чернігівський історичний музей імені В. В. Тарновського (м. Чернігів, Україна) — www.mazepa.name
- Особисті речі Мазепи в «Музеї» — www.mazepa.name
- Естонський історичний музей (м. Таллінн, Естонія) — www.mazepa.name
- Федеральна державна установа «Державний історико-культурний музей-заповідник «Московський Кремль» (м. Москва, Російська Федерація) — www.mazepa.name
- До 375-річчя з дня народження Івана Мазепи — www.mazepa.name
