З підрозділу «Новини сайту»
Поповнення у розділі «Біографії» / Архів
До розділу «Біографії» додано декілька державних та військових діячів.
У новинах сайту «Ім’я Івана Мазепи»
22.03.2025
Архітектура палацу Івана Мазепи у Батурині та західні аналогії
Кожного року у 20-х числах березня інтерес до постаті Івана Мазепи та його доби актуалізується. Цього року до умовного дня народження гетьмана з'явились цікаві матеріали на сайті Національного заповідника "Києво-Печерська лавра", звіти про заходи на сайті Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця", інформація про заходи та лекції на ФБ-сторінці Національного заповідника "Чернігів стародавній" та багатьох інших ресурсах. На сайті "Ім'я Мазепи" розміщено новий буклет-звіт, підготовлений за результатами відновлених розкопок Батурина. Протягом літнього сезону 2024 року співробітниками Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» та волонтерами з Чернігова та Луцька було опрацьовано низку археологічних пам’яток, особливо тих, що зазнали пошкоджень у ході військових дій. У змісті буклету, підготовленого Зеноном Когутом, Володимиром Мезенцевим та Юрієм Ситим, читач знайде чимало цікавої інформації з особливостей архітектури гетьманської столиці.
23.12.2024
Нові дослідження про Івана Мазепу
Напередодні Різдва видавництво «Академперіодика» зробило усім шанувальникам Івана Мазепи та його часів прекрасний подарунок – опублікувало збірник наукових праць, сформований за матеріалами Круглого столу «Іван Мазепа та просторово-часовий колорит його доби», присвяченого 385-й річниці з дня народження гетьмана, який було проведено 20 березня 2024 року. Партнерами цього заходу виступили Інститут історії України Національної академії наук України, Національний заповідник «Києво-Печерська лавра», Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», Відділ історії козацтва на Півдні України при науково-дослідному Інституті козацтва, ГО «Інститут соціальних стратегій та ініціатив». До підготовки збірника матеріалів конференції доклалися Ольга Ковалевська (упорядник і відповідальний секретар), В’ячеслав Григор’єв (літературний редактор), Євген Ільницький (дизайнер), Катерина Васильковська (верстальниця). Якісний і своєчасний друк забезпечила директор видавництва пані Анна Радченко. На обкладинці збірника було використано зображення Івана Мазепи, створене художником Сергієм Федоровим на основі портрету гетьмана пензля Наталії Павлусенко.
Заохочуємо всіх до ознайомлення з результатами історичних досліджень.
Читати Збірник_Іван_Мазепа_2024
Нове видання про Пилипа Орлика та його часи
Нещодавно на сайті Інституту історії України НАН України було оприлюднено збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, організованої науковцями до 350-ї річниці від дня народження Пилипа Орлика. Захід було заплановано на 15 та 16 грудня 2022 року. Однак 16 грудня відбулась одна з найбільш масованих ракетних атак на Київ, наслідком якої стали масштабні руйнації та відключення світла. Відтак, наступними роками учасниками конференції були підготовлені статті, які увійшли до збірки "Пилип Орлик і справа мазепинців: інтелектуальні, політичні та військові контексти" (К.: Ін-т історії України НАНУ, 2024, 236 с.).
Відтепер матеріали конференції є доступними і для наших Читачів за посиланням: Збірник_2024
08.12.2024
Іван Мазепа як ранньомодерний володар
У 5 номері "Українського історичного журналу" за 2024 рік з'явилась нова стаття відомого українського історика Олексія Сокирка "Іван Мазепа як ранньомодерний володар". Автор проаналізував постать й діяльності Івана Мазепи в контексті інституційних, соціальних та світоглядних змін, яких зазнавали держави ранньомодерної Європи. У статті послідовно розглянуто різні аспекти діяльності І. Мазепи крізь призму політичної ідеології гетьманату, його стосунків зі світською та церковною елітами, головних напрямів і характеру зовнішньої, внутрішньої політики. Істориком також продемонстровано зміни у трактуванні особи володаря політичними текстами й панегіриками епохи, зауважено надання ним переваги дипломатичним методам над військовими, розкрито особливості розбудови військових інститутів на тлі Мілітарної революції. Наприкінці свого дослідження О. Сокирко сформулював основні висновки, яких дійшов: 1) Мазепа відігравав типову роль володаря для потестарного ландшафту ранньомодерної Європи, суголосну тенденціям XVII ст., котрі зберігали у статусі й функціях володарів чимало домодерних рис. 2) Влада гетьмана спиралася на політичну еліту та інститути, витворені в результаті синтезу річпосполитських і козацьких політичних традицій. Поєднання цих тенденцій сформувало «учасницьку» модель управління й розподілу владних прерогатив. Вони базувалися на балансі між вертикальними владними ієрархіями та горизонтальними зв’язками. Така модель політичного устрою не зазнала модернізації навіть під впливом воєн й інших геополітичних викликів кінця XVII — початку XVIIІ ст., в той час, коли сусідні держави в боротьбі за політичне та мілітарне лідерство заходилися вдосконалювати свої механізми мобілізації військово-економічного потенціалу.
Заохочуємо наших Читачів до ознайомлення з новим дослідженням сучасного мазепознавства.
Сокирко О. Іван Мазепа як ранньомодерний володар // Український історичний журнал. 2024. Число 5. С. 40-61.
URL: http://resource.history.org.ua/publ/UIJ_2024_5_4
Слідкуйте за цікавими новинами від сайту «Ім’я Івана Мазепи» на нашому Twitter-каналі!
Доступна вже зараз! 