Сергій ПАВЛЕНКО
Представники таємної та прозорої дипломатії за гетьманства І.Мазепи (1687–1709 рр.)
Лисиця Іван Павлович
(? – до 1700)
Військова кар’єра сина брацлавського полковника Павла Лисиці почалася у Брацлаві, де він замінив батька на полковницькому уряді 1. Після падіння правобережного гетьманату П. Дорошенка І. Лисиця перебрався на Лівобережжя і деякий час очолював охотницький полк 2. Згодом він потрапив у коло наближених І. Самойловича, який не раз доручав І. Лисиці важливі дипломатичні доручення 3. Також він брав участь у двох Чигиринських походах 4.
У листопаді 1685 р. з Москви у Константинополь поїхало посольство на чолі з Микитою Алексєєвим для переговорів з патріархом про передачу Київської митрополії в підпорядкування Московському патріархату 5. І. Самойлович відправив разом з ним свого посланця І. Лисицю, який мав передати гетьманські грамоти – прохання з вищезгаданого приводу 6. Як зазначалося в одному тодішньому документі, “и по той его посылке та митрополия святейшему московскому патриарху уступлена и совершенно отдана” 7. Крім того, І. Лисиця, який, певно, знав турецьку мову, зустрічався з султаном у справі повернення українських полонених 8.
На Коломаку у 1687 р. І. Лисиця як значний військовий товариш брав участь у зміщенні гетьмана 9. Він підписав Коломацькі статті і відразу опинився у команді наближених І. Мазепи. Причина цього єднання зрозуміла – старшина служив у П. Дорошенка, отже, їх зближувало минуле бойове побратимство.
Відразу після Коломаку І. Лисиця як людина, якій І. Самойлович довіряв свої фінансові справи, передав новому гетьманові приховані скарби його попередника 10.
Знатного військового товариша І. Мазепа використовував при вирішенні ряду важливих справ. Так, вирушаючи 20 липня 1689 р. до Москви, гетьман відправив у полки з І. Лисицею універсал, в якому закликав козаків та простолюддя під час його відсутності зберігати спокій, "чтоб те плевелы меж народом не сеялись и плевелосеятели в недобрых речах своих были воздержаны" 11, а ті, хто поширює різні чутки, щоб "были за караул взяты" 12.
У кінці лютого 1690 р. І. Мазепа відправив знатного військового товариша у Москву у справі Соломона з листом від Й. Шумлянського 13, що було свідченням високого ступеня довіри до посланця.
І. Лисиці гетьман доручав очолити і велике українське посольство до російської столиці з нагоди іменин Петра І 29 червня 1694 р. 14. У проїжджих документах він значився як полковник 15. Під час військових походів другої половини 1690-х рр. наближений гетьмана, очевидно, або помер, або загинув.
Залишились відомості про його сина Якова, який вступив у 1699 р. до Києво-Могилянського колегіуму 16. Після закінчення навчального закладу він у 1712 р. прийняв чернечий постриг і з 1716 р. викладав граматику у Києво-Могилянській академії 17. Відомо, що І. Лисиця мав ще й двох дочок.
Биховець Іван Рошкевич
Новицький Григорій Ілліч
Згура (Стигліїв, Гречанін) Тимофій
Харевич Юрій
Нахимовський Федір Іванович
Велецький Василь Йосипович
Волошин Петро
Русиновичі
Івановський Олександр
Зеленський
Кондаченко
Глухівець Яків
Висоцький Роман
Болбот (Золбота) Данило
Бистрицький Іван
Примітки
1 Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба –Нью–Йорк- Київ – Львів–Париж– Торонто, 2001. – С. 160.
3 Лисиця Іван // Довідник з історії України. – К.: Генеза, 1995. – С. 162.
4 Модзалевский В. Малороссийский родословник. – Т. 3. – С. 148.
5 Харишин М.В. Історія підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату. – К.: Венгурі, 1995. – С. 143.
7 Модзалевский В. Малороссийский родословник. – К., 1912. – Т. 3. – С. 148.
8 Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. – Львів: Світ, 1992. – Т. 3. – С. 8.
9 Статті, данние гетману Ивану Мазепі // Універсали Івана Мазепи. 1687–1709 / Упорядник І. Бутич.– Київ–Львів: НТША, 2002. – С. 65.
10 Возняк М. Бендерська комісія по смерті Мазепи. – С. 127.
11 Лист І. Мазепи до В. Голіцина від 20 липня 1689 р. // Листи Івана Мазепи. – С. 348.
12 Лист І. Мазепи до В. Голіцина (1689 р., без дати) // Листи Івана Мазепи. – С. 353.
13 Лист І. Мазепи до царів Івана та Петра Олексійовичів від 26 лютого 1690 р. // Листи Івана Мазепи. – С. 375.
14 Русская архитектура первой половины XVIII века. Исследования и материалы. – М.: Гос. изд. литературы по строительству и архитектуре, 1954. – С. 53.
16 Сандалюк О.М. Лисиця Яків Іванович // Києво–Могилянська академія. – 323.
|