|
Сергій ПАВЛЕНКО
Представники таємної та прозорої дипломатії за гетьманства І.Мазепи (1687-1709 рр.)
Згідно з Коломацькою угодою гетьману І.Мазепі заборонялося вести дипломатичні переговори з правителями сусідніх держав. Відповідне положення її застерігало "не писати й не посилати до польського короля, до інших государств і до кримського хана, а коли від якихось государств чи від кримського хана прийдуть до них листи, то ті листи прийняти їм і прислати до великих государств на Москву в приказ Малої Росії, а від себе їм у відповідь на ті листи ні до кого не писати" 1. Проте потреба мати неофіційні контакти з Польщею, Кримським ханством час від часу виникала. І. Мазепа шукав союзників на випадок непередбачуваних санкцій Москви щодо Батурина. У гетьманській ієрархії не було інституції, яка б відповідала за зносини з іншими державами. Відповідні, дозволені Малоросійським приказом дипломатичні функції, найчастіше виконував генеральний писар. Гетьман також залучав до цієї роботи у стосунках з царями практично більшість генеральних старшин. Зносини ж з Польщею, Кримським ханством носили таємний характер. Вони не могли афішуватись, позаяк російські урядовці ревниво слідкували саме за виконанням цього положення Коломацької угоди. Ці реалії проектували пошук відповідних виконавців таємничих місій. І. Мазепа, як правило, доручав їх або родичам (К. Мокієвському, І. Бистрицькому), або дуже довіреним канцеляристам, знайомим. "Есть и другий человік, прозиваемый Быевский, - доносив В. Кочубей царям, - который тако ж до Крыму и до Білогородщины был от него посиланый, тилко невідомо о чом; тилко коли сказал сам мні, знат з помилки, же "Казингерей Солтан превисокое имя хулил Великаго Государя Нашего". Тое мні принеслося устами того Быевского" 2. На випадок провалу кожен з посланців мав певну легенду, яка знімала підозру з гетьмана. І. Мазепа, до того ж, старався убезпечити себе від викриття й іншими конспіративними заходами, до яких вдавався для успіху справи. Таємні місії 1689-1690 рр. Соломона, 1691 р. Петрика, 1703 р. М. Миклашевського, 1708 р. І. Бистрицького фактично побудовані за одним конспіративним сценарієм. Нижче подаємо біографічні відомості про найзначніших представників мазепинської дипломатії.
Биховець Іван Рошкевич
Новицький Григорій Ілліч
Згура (Стигліїв, Гречанін) Тимофій
Харевич Юрій
Нахимовський Федір Іванович
Велецький Василь Йосипович
Волошин Петро
Лисиця Іван Павлович
Русиновичі
Івановський Олександр
Зеленський
Кондаченко
Глухівець Яків
Висоцький Роман
Болбот (Золбота) Данило
Бистрицький Іван
Павленко С. Представники таємної та прозорої дипломатії за гетьманства І.Мазепи (1687–1709 рр.) // Україна дипломатична. Науковий щорічник. – К., 2004. – Випуск четвертий. – С.638-665.
Примітки
1 Величко С. Літопис. К.: Дніпро, 1991. – Т. 2. – С. 354.
2 Чтения в императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете (далі Чтения ОИДР). – 1859. – Кн. 1. – С. 104.
|
